Релікт, яких в усій Україні збереглися одиниці (якщо збереглися взагалі) - пам'ятка дерев'янної садибної архітектури періоду бароко, дійшла до нас з XVIII ст. Ансамбль включає дерев'яні потиньковані головний будинок і флігель, а також муровану комору.
Фото Олени Крушинської, травень 2005 р.

Про цю садибу я писала у своїй статті "Життя як диво" ("Міжнародний туризм", 2005, №6(66), с.92-96) про славнозвісне містечко Козелець і його околиці. Наводжу цей фрагмент:

"ПОКОРЩИНА" І ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
З перехрестя в центрі КОзельця звертаємо за дороговказом на Данівку. Вулиця веде нас на східну околицю Козельця, де, праворуч від дороги, розташована садиба "Покорщина", що походить з XVIII ст. Поширене досить сумнівне, хоча і романтичне, трактування цієї назви - ніби то це нагадування про те, як цариця Єлизавета "покорилася" Олексі Розуму. Садиба належала його сестрі, Вірі Григорівні, яка, теж завдяки щасливому випадкові, з простих козачок стала дружиною полковника Дарагана.
Знайде садибу лише той, хто знає, що саме і де шукати. Непоганий орієнтир - обеліск. Через дорогу від нього - невиразна брама, за якою ледь-ледь проглядають крізь дерева "підозрілі" споруди в глибині старого парку. Садибний будиночок виглядає наївно і зворушливо зі своєю іграшковою колонадою - так, тосканського ордеру, але ж зроблену... з обтесаних липових стовбурів. Дерев'яний, в один поверх, будинок навіть на той час був досить скромною оселею, хоча й гарно оздобленою розписом, шпалерами, гарними меблями та кахляними печами. Наличники вікон прикрашені, за місцевою традицією, колами-сонечками і ромбами. Ці начебто простенькі і суто декоративні елементи насправді - забуті язичницькі символи, покликані охороняти оселю від злих духів. З духами "сонечка", може, і впоралися, але з руйнівною силою часу - не зовсім. Дивом простояв будинок більше двох століть, але, на жаль, ще більшим дивом не валиться він зараз. Будівля настільки обвітшала, що навіть на ганок ставати небезпечно.
Чомусь набагато грунтовніше підійшли колись господарі до побудови скарбниці, зробивши її такою собі маленькою приземкуватою фортечкою з грубезними мурованими стінами. Може, то проявилася риса національного характеру - дбати про добро більше, ніж про самих себе? Як там не було, але скарбниця, на півстоліття старша за панський будинок, досі не піддалася суттєвій руйнації й виглядає бадьоро. Застосувавши певні акробатичні вміння та навички, можна відвідати другий поверх споруди, дослідити графітті кінця ХХ - початку ХХІ ст. і визирнути через невеличкі загратовані віконця.

[ПГА, т.4, с.303-304]: УСАДЬБА, вторая половина XVIII в. (ул. Свердлова, 41). Возникла на территории бывшего с. Покорщина, которая включена в мастоящее время в границы пгт Козельца. Находится на окраине поселка.
Со времени основания комплекс претерпел изменения.
Композиция усадьбы включала элементы ландшафтной и регулярной планировки. Парадный двор и обособленный хозяйственный двор находятся на одной продольной оси. Центральноосевая планировка главного участка усадьбы подчеркнута аллеей, ведущей от ворот к дому. Главный дом, замыкающий перспективу со стороны въезда, и вынесенные вперед симметрично расположенные отдельно стоящие объемы флигелей (один сохранился) образуют парадный двор.
Вблизи главного дома с восточной стороны находится каменная кладовая («комора»), с западной стороны дома парк с ландшафтной планировкой.
Ансамбль - один из немногих сохранившихся памятников деревянной усадебной архитектуры периода барокко и является редким памятником такого рода на Украине.

Главный дом, вторая половина XVIII в. Здание сохранилось до наших дней с некоторыми утратами и достройками. Ампирные портики главного и восточного фасадов относятся к началу XIX в. так же, как и оформление наличников на окнах и ставни. Деревянное, оштукатуренное с каменным подвалом, прямоугольное в плане, одноэтажное. Композиция здания рассчитана на восприятие главного южного фасада, акцентированного портиком с четырьмя круглыми деревянными колоннами. Северный фасад, по центру которого располагалась веранда, решен более интимно, у восточного фасада, обращенного в сторону кладовой (каменицы), - крыльцо с небольшим двухколонным портиком. Перекрытия балочные, плоские, крыша с металлической кровлей, четырехскатная, конструкции - деревянные. Памятник представляет редкий образец деревянного усадебного дома XVIII в. на Украине.
Кладовая, первая половина XVIII в. В литературе встречается под названием каменица. Здание сохранилось в первоначальном объеме. Декор относится к 1750-1770 гг., деревянная лестница, ведущая на второй этаж, - современная. Постройка имеет стилевые признаки барокко и ампира.
Из кирпича, квадратная в плане, однокамерная, двухэтажная с глубоким подвалом, который повторяет по размерам наземные этажи. Перекрытия - сомкнутые своды, крыша четырехскатная, кровля железная.
Входы на первый и второй этажи со стороны западного фасада. Окна и двери с трехцентровыми перемычками и ушастыми наличниками. В окнах - решетки. Стены увенчаны развитыми карнизами, раскрепованными на пилястрах, членящих фасады и подчеркивающих раскрепованные углы здания, по горизонтали членятся междуэтажным также раскрепованным карнизом.
Пространственное решение интерьера обогащено наличием большого количества ниш, имевших функциональное назначение. Композиция сооружения отличается цельностью и простотой архитектурного замысла, лаконизмом форм и хорошими пропорциями. Памятник - одна из немногих сохранившихся каменных хозяйственных построек 18 в. на Левобережной Украине.

Флигель, вторая половина XVIII в. (ул. Свердлова, 41). Расположен с западной стороны главной аллеи усадьбы. Возведен одновременно с остальными постройками. Дом сохранился в основном в первоначальных объемах, достройка тамбура с северной стороны и оформление наличников относится к позднейшему времени. Здание деревянное, оштукатуренное, одноэтажное, прямоугольное в плане, его объемно-пространственное решение лаконично. Планировка коридорная, перекрытия плоские, деревянные, крыша четырехскатная с металлической кровлей. Значительную роль в художественном решении фасадов играет ритмический строй оконных проемов, обрамленных деревянными наличниками, и деревянных пилястр. Памятник - одна из немногих сохранившихся деревянных усадебных построек второй половины XVIII в.

Фото Владислава Філя, "Мандрівка Україною"), 2009 р.

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.