Джерело: http://www.karpaty.lviv.ua,
журнал "Будуємо Інакше", №2, 2005

Архип Данилюк

ФЛОРІАН ЗАПЛЕТАЛ

Питання охорони і збереження архітектурно-побутової спадщини набувають сьогодні великої популярності. Важливо зібрати всі відомості про існуючі і вже знищені пам'ятки. Це потрібно, щоб при можливості окремі з них відтворити в майбутньому.

На Закарпатті було чимало цінних пам'яток архітектури: храмів, дзвіниць і звичайних хат, яких вже сьогодні немає. Налічувалось 132 дерев'яні церкви і близько 100 дзвіниць, із яких у 20-ті роки XX ст. 122 було зафіксовано фотографічно. На жаль, як свідчить сучасний закарпатський дослідник церковної архітектури М. Сирохман, залишилось лише 79 храмів та 56 дзвіниць.

с. Трочани. Церква св. Луки (1739 р.з.). Фото 1923 р.		с. Плав`я. Церква св. Миколая. Фото 1921 р.		с. Шелестово. Церква архангела Михаїла (1777 р. з.). Фото 1921 р.

У 20-ті роки XX ст. великий внесок у дослідження народної архітектури, пам'яток побутової культури зробив чеський мистецтвознавець Флоріан Заплетал (10.04.1884 - 15.10.1969). Народився він у Моравії, вчився у Карловому та Віденському університетах. В роки Першої світової війни був у російському полоні, відвідав Москву, Петербург, Україну, зокрема Київ. З 1915 по 1918 рік працював у чеському тижневику "Чехословак", що виходив у Петербурзі. У вільні хвилини відвідував лекції з мистецтвознавства в Петербурзькому університеті. Тут його найбільше цікавили лекції доц. Сичова, українського історика мистецтва К. Широцького. У Москві Ф. Заплетал познайомився з роботою реставраційної майстерні, якою керував виходець із Закарпаття проф. І. Грабар.

До Чехословаччини Ф. Заплетал повернувся лише наприкінці 1918 року. З 1919 р. він працював експертом східних справ Міністерської ради ЧСР. На Закарпатті зацікавився народною архітектурою, детально описував і фотографував найцінніші зразки.

с. Чорноголова. Церква св. Миколая (1794 р.з.). Фото 1921 р.		с. Кожани. Церква св. Марії (друга пол. XVIII ст.). Фото 1923 р.		с. Крайниково. Церква архангела Михаїла (1688 р.з.). Фото 1921 р.

Протягом 1923-1925 років Ф. Заплетал опублікував у різних журналах чимало цікавих праць: "Дерев'яні храми південно-карпатської Русі","Турецькі мотиви в русинській архітектурі", "Про церкви Підкарпатської Русі", "Вітраки в Чехії, на Моравії і Карпатській Русі", "Дерев'яна церква в Трочанах на Східній Словаччині", "Лемківський тип русинського храму". Заслуговує на увагу його книжечка "Русини і наші будителі" (Прага, 1921), в якій розповідається про зв'язки чехів із закарпатськими українцями. У 1927 р. Ф. Заплетал видав ще одну свою працю "А. І. Добранський і наші русини р. 1848-51".

У 1967 році Ф. Заплетал передав Музею української культури в Свиднику свій архів, у тому числі фотонегативи, в яких зафіксовані десятки цінних пам'яток будівництва та побуту Закарпаття. Ці матеріали опублікував в окремій книзі проф. Торонтського університету Павло Магочі. У ній вміщено 247 фотографій і малюнків. Крім зображень храмів і дзвіниць, тут є цінні фотографії людей в народному одязі з сіл Ясиня, Діброва, Гусний (1920 ). Цікавими є фотографії старих хат з сіл Пасіка, Горяни (1920), передусім Мукачева (1919).

с. Кореївці. Церква св. Марії (1764 р.з.). Фото 1923 р.		с. Криве. Церква св. Луки (1826 р.з.). Фото 1926 р.		с. Четово. Євангеліська церква (XIV ст. і дзвінниця XVIII ст.). Фото 1921 р.

Як бачимо, спадщина Ф. Заплетала дуже багата і цінна. Його наукові праці і фото варто видати в Україні окремою книжкою.

© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.