Джерело: http://www.karpaty.lviv.ua,
журнал "Будуємо Інакше", №2, 2005

Андрій Кутний

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ЦЕРКОВ

Із-за підтримки німецького наукового товариства (DFG) улітку 2002 року було розпочато проект досліджень дерев'яної сакральної архітектури Західної України. Цей проект розроблено у рамках дисертації в Отто-Фрідріх університеті міста Бамберг, керівником якої є професор Інституту археологічних досліджень будівель і пам'яткоохоронної справи п. М.Шуллер (M.Schuller). Завдання цієї наукової праці полягало у тому, щоб провести архітектурний аналіз окремих дерев'яних церков карпатського регіону iз застосуванням матеріалознавчих та інших точних наук. Матеріалознавчі науки використовувались тут у ролі допоміжних для підтвердження фактів, виявлених під час архітектурних спостережень.

Як і будь-яка наукова праця, пов'язана з детальним вивченням споруд, починався проект з обмірів об'єктів, попередньо відібраних за певними категоріями. Для поставлених завдань звичайних архітектурних обмірів було недостатньо, тому провели обміри деформацій споруд вручну і за допомогою лазерної техніки, а саме тахіметра (у даному випадку застосовувалась модель Leica TCR 310). Для досліджень важко доступних частин споруд використовували мобільне риштування фірми Царґес (ZARGES). Результати обмірів викреслювали у масштабі 1 : 25 за стандартами, прийнятими у пам'яткоохоронних організаціях багатьох європейських держав. Наскільки точні ці обміри свідчить те, що у кресленнях допускається похибка ± 5 мм дійсної величини. Такі креслення та інформація, яку вони собою представляють, можна застосовувати у поєднанні з результатами фотограмметрії для фіксаційних креслень настінних розписів, або для картографії частин споруди за окремими видами досліджень.

У даному проекті їх застосовували для ескізів деталей або для побудови ЗD моделей об'єктів, які у свою чергу використовували для статичних розрахунків як основних несучих елементів стовпових конструкцій веж-дзвіниць, так і окремих замків зрубних конструкцій. До цього часу датування дерев'яних церков України виконували переважно за допомогою стилістичних ознак і архівних матералів, що в принципі є достатнім для будь-якої наукової роботи. Але практика свідчить, що датування цими методами не завжди відповідає дійсності, або отримані результати суперечать одне одному. Також проблемною буває інтерпретація історичних документів, коли йдеться про певну церкву, але невідомо чи про об'єкт, який збережений до сьогодні, чи про її попередника. Тому у цьому проекті було вирішено застосувати для датування метод дендрохронології, який полягає в аналізі деревини, використаної у будівництві церков. Цей метод застосовувався в Україні і раніше, але оскільки він був трудомістким, його використовували інколи для аналізу дерев'яних фрагментів, знайдених при археологічних розкопках.

Результати дендрохронології у деяких європейських державах входять до комплексної документації на пам'ятки архітектури. Замовниками і зацікавленими у такій інформації виступають як державні пам'яткоохоронні структури, так і власники споруд. Використовуючи дендрохронологічний метод у поєднанні з архітектурними дослідженнями, можна визначити не тільки дату побудови основної споруди, але й роки перебудов, добудов, чи навіть реставрацій. Точність датування цим методом за наявності всіх необхідних для цього вихідних факторів дає змогу визначити фактичний рік деревини, використаної при будові, з точністю ±1.

Тобто, можна уточнити роки побудови багатьох архітектурних пам'яток, що датовані лише століттям, або у співставленні зі стилістичними ознаками замінити їх на Цей метод вимагає замірів проб деревини, взятих на об'єктах, які потім аналізуються у лабораторних умовах. Зі швидким розвитком комп'ютерних технологій розвиваються і різні галузі науки.

Так, у цьому проекті від початку досліджень було застосовано технології трьох поколінь. Останні заміри для дендрохронологічного аналізу виконували вже без взяття проб деревини, а тільки канували попередньо препаровані частини дерев'яних елементів церкви. Результати таких замірів можна отримати одразу на об'єкті. Сьогодні у рамках цього проекту на базі дендролабораторії університету міста Бамберг (керівник докт. Т. Айсінґ/Т. Eiβing), щоб удосконалити середні статистичні дані різних порід дерев для Карпатського, Закарпатського, Прикарпатського регіонів, налагоджено співпрацю з ірландськими, польськими, угорськими, шведськими дендролабораторіями, а також з кафедрою ботаніки Львівського лісотехнічного університету.

Під час роботи на деяких церквах проводились дослідження розписів. Виконували стратиграфію для підтвердження певних етапів будівництва або самих стінних розписів. Більшу увагу, щоправда, приділяли подальшим дослідженням пігментів і складників зв'язуючих речовин, результати яких уможливлювали підтвердження або заперечення припущень щодо виконання самих розписів. Дослідження проводили у лабораторії германського національного музею (GNM) міста Нюренберґ, використовуючи звичайний хімічний аналіз і методи світлової мікроскопії, відбиття ультрафіолетового і поляризованого світла та інфрачервоної мікроспектрометрії. У цій ж лабораторії (керівник проф. Р. Древелло/R. Drewello) було проведено хімічний аналіз деревини деяких церков на вміст інших складників з метою встановити можливі методи обробки дерев'яних елементів.

У проекті було розроблено детальну фото-фіксацію кожного об'єкта, враховуючи всі конструктивні і декоративні елементи, а також аналіз слідів на поверхні деревини з метою визначити технологію й засоби обробки окремих елементів церков. Для виявлень послідовності побудови, а точніше складання, наприклад, стовпових конструкцій, використовували картографію з фіксацією місць розташування позначок майстрів, що будували церкву. Проаналізувавши ці знаки, можна відчитати задуми будівничих, і навіть відрізнити почерк кожного з майстрів.

Усі "польові роботи" у рамках проекту архітектурних досліджень дерев'яної сакральної архітектури Західної України було закінчено наприкінці березня 2005 року і сьогодні вони ще не опрацьовані. Результати, які отримають за вищезазначеною методикою, будуть представляти собою матеріал, який зацікавить не тільки архітекторів і реставраторів, а й істориків, мистецтвознавців, хіміків і ботаніків. Він зможе допомогти при будь яких реставраційних роботах як у вже досліджених церквах у цьому проекті, так і в інших дерев'яних храмах і не тільки України.

© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.