[ПГА, т.4, с.363-364]: Представляет группу характерных для горной Буковины трехглавых памятников.
Деревянная, на каменном фундаменте. В плане бабинец прямоугольный, апсида и неф - многогранные. Высокие с уклоном внутрь стены срубов обшиты гонтом. Слегка расширенный боковыми выступами единый объем здания ступенькой залома на одной высоте всех трех глав переходит в восьмигранные с крутыми шатрами верхи. В интерьере высотное раскрытие внутреннего пространства подчеркивается заломом четверика.
Памятник представляет одну из поздних разновидностей трехкупольного храма.

[Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К. : Техніка, 2000 р., с. 284 - 285]:

Церква розташована на рівному відкритому місці в центральній частині селища. Завдяки своїм розмірам та виразному силуетові відіграє роль домінанти в просторовій організації навколишньої забудови. Зведення будівлі (1885 р.) припало на період чи не найбільшого розквіту церковного будівництва в західних, гірських районах Буковини (2-а половина XIX ст.). Це проявилося насамперед у формуванні та масовому поширенні тут тридільних триверхих дерев’яних храмів, найкращі особливості яких і відбиває архітектура Миколаївської церкви.
Композиційну основу пам’ятки становлять три рівноширокі, послідовно розташовані по осі захід - схід зруби - прямокутного, витягнутого в поздовжньому напрямку бабинця, квадратної в плані нави та гранчастого вівтаря. Ці три приміщення перекриті ідентичними за структурою та конструктивним вирішенням верхами, причому центральний з них дещо вищий і стрункіший за бічні.
Композиційному виділенню нави значною мірою сприяє влаштування з її південного і північного боків додаткових бічних притворів пластичної гранчастої форми. Посилення поперечної осі храму в його об’ємній композиції послідовно продовжується і в інтер’єрі пам’ятки. Бічні притвори утворюють з навою єдиний, ефектно розкритий угору й добре освітлений центральний простір. Вишукані пропорції та тонке моделювання форми в архітектурі Миколаївської церкви перетворюють її на один з найкращих зразків традиційного церковного будівництва Буковини 2-ї половини XIX ст.
В.Т.Завада

© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.