Фото Дмитра Антонюка, жовтень 2008 р.

[Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К. : Техніка, 2000 р., с. 285]:

Комплекс дерев’яних споруд розташований на високому пагорбі в північній частині села, надаючи своєрідності навколишньому ландшафту. До складу комплексу входять Різдво-богородицька церква та дзвіниця.
Церква Різдва богородиці, як і більшість традиційних церковних будівель у східних, гірських районах краю, складається з трьох рівношироких, послідовно розташованих по осі захід - схід приміщень: прямокутного, витягнутого в поздовжньому напрямку бабинця, квадратної в плані нави та гранчастого вівтаря. З південного та північного боків до нави прилягають два симетрично розташовані бічні гранчасті притвори, композиційне виділяючи центральний об’єм у загальній структурі храму. Влаштування над навою невеликого, але пластичного верху восьмигранної форми ще більше посилює домінантну роль у композиції центральної частини споруди. Ця роль підкреслюється незначною висотою каркасних дахів над бабинцем та вівтарем.
Аналогічне співвідношення центрального й бічних приміщень добре простежується і в інтер’єрі пам’ятки, композиційною домінантою якого є розвинений угору й добре освітлений простір нави з бічними притворами. Незважаючи на те, що в композиції селятинського храму немає традиційного піддашшя, споруда вирізняється особливою скульптурною пластикою головних елементів і вишуканими пропорціями. Точна дата будівництва церкви Різдва Богородиці в історичних джерелах не зазначається, проте в літературі її зведення датують XVII ст.
Дзвіниця, яку зведено у XVIII ст., розташована на південний захід від церкви Різдва богородиці. Пластична виразність церкви значною мірою вплинула й на архітектуру дзвіниці. Це двоярусна каркасна споруда восьмикутної в плані форми, яка помітно виділяється серед інших дзвіниць Буковини. Добре знайдені пропорції та вміло виявлений силует цієї невеличкої будівлі не лише вдало доповнюють монументальну архітектуру Різдвобогородицької церкви, але й помітно впливають на сприйняття ансамблю з центральної частини села.
В.Т.Завада

[ПГА, т.4, с.364-365]: Стык бревен и удлиненная форма бабинца, нарушающая общие пропорции, свидетельствуют о более поздних перестройках. Отличается интересной объемно-пространственной композицией, сочетает в себе черты буковинской и гуцульской архитектурных школ. Деревянная, на каменном фундаменте, трехсрубная, одноглавая. Состоит из вытянутого прямоугольного в плане бабинца, восьмигранного нефа и пятигранной апсиды. Накрыта высокой, крытой гонтом скатной крышей. Из общего массива кровли вырастает пирамидальный восьмерик верха с перехватом у основания шатра, увенчанного изящной декоративной главкой. Аналогичные главки по коньку крыши акцентируют апсиду и бабинец. Вертикальная обшивка тесом и уклон стен внутрь подчеркивают вертикальную направленность движения. Слабо расчлененный объем (неф лишь немного шире остальных срубов) придает зданию сходство с распространенными в северной Молдавии и Буковине культовыми постройками архаичного бескупольного типа. Бабинец и апсида перекрыты плоским потолком. Восьмигранная форма сруба нефа определяет и своеобразие его завершения. Здесь отсутствует традиционный четверик. Пирамидальный восьмерик барабана стягивается перехватом и переходит в шатер верха. В интерьере бабинец и неф соединяются аркой-вырезом. Контраст между низким бабинцем и шатровым перекрытием нефа усиливает впечатление высотно раскрытого внутреннего пространства. Колокольня стоит к юго-западу от церкви, деревянная, на каменном фундаменте, каркасная, двухъярусная, с опасанием над первым ярусом, завершена высоким шатром. Отличается редко встречающимся восьмигранным планом.
Памятник является одним из старейших на Буковине образцов простейшей однокупольной культовой постройки.

© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.