to the homepage
    home


     Chernivtsi region Chernivtsi
Chernivtsi (skansen)
Chernivtsi (Dol. Sherivtsi)
Chernivtsi (Hariachyj Urban)
Chernivtsi (Kalychanka)

         Hertsa district

Bukivka
Krupianske
Lukovytsia
Petrashivka
Pidvalne

         Hlyboka district

Bila Krynytsia
Poliana
Turiatka
Verkhni Synivtsi

         Kelmentsi district

Komariv

         Kitsman district

Berehomet
Dubivtsi
Havrylivtsi
Ivankivtsi
Kyseliv
Mamajivtsi
Nyzhni Stanivtsi
Orshivtsi
Oshykhliby
Valiava
Zeleniv

         Putyla district

Dykhtynets
Koniatyn
Ploska
Putyla
Roztoky
Seliatyn
Shepit
Ust`-Putyla

         Sokyriany district

Bilousivka

         Storozhynets district

Budenets
Cheresh
Davydivka-1
Davydivka-2
Jaseny
Stara Zhadova

         Vyzhnytsia district

Chornohuzy
Lukivtsi-1
Lukivtsi-2
Myhove
Voloka
Vyzhenka-1
Vyzhenka-2
Vyzhnytsia (Rivnia)

         Zastavna district

Balamutivka
Kulivtsi
Samushyn
Verenchanka

Vyzhenka


Vyzhenka, Vyzhnytsia district, Chernivtsi region. Show on map

         Church of St. Jhon of Suceava and a belfry, 1792

Фото Дмитра Антонюка, жовтень 2008 р.

Фото Дмитра Антонюка, жовтень 2008 р.

Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.

Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.


[ПГА, т.4, с.345-344]: По преданию построена взамен часовни на том месте, где были разбиты орды хана Батыя. Подвергалась перестройкам: пристроены небольшие помещения к апсиде и бабинцу, поднята крыша.

Вигляд з півдня [ПГА, т. 4, с. 345]

Памятник принадлежит к группе построек гуцульской архитектурной школы, характерных для предгорных районов Буковины. Деревянная, на каменном фундаменте, трехсрубная, одноглавая. Бабинец и неф квадратные в плане, апсида - пятигранная. С юга примыкает небольшой прямоугольный объем, к бабинцу с запада пристроен тамбур. Церковь окружена широким опасанием, стены обшиты гонтом. Завершена скатной крышей, выступающей над охваченным ею подшатровым восьмериком нефа. Над крышей невысокое шатровое завершение верха нефа с декоративной главкой. Такие же главки на коньке крыши над апсидой и бабинцем. Неф перекрыт традиционным в украинской деревянной архитектуре верхом - восьмерик на четверике, в бабинце и апсиде - плоские потолки. В интерьере бабинец объединяется с высотно раскрытым пространством нефа фигурной аркой-вырезом. В нефе устроены хоры.
В 1970 г. произведена реставрация.

Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.

Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.


Колокольня построена в ансамбле с церковью к юго-западу от нее. Кирпичная, оштукатуренная, прямоугольная в плане с выступающим центральным ризалитом. Прорезана высокими арочными проемами, в которых подвешивались колокола. Накрыта невысокой крытой гонтом скатной крышей. По своей конструкции напоминает древнерусские звонницы, ее постановка традиционна для построек этого типа.
Памятник - одно из лучших произведений деревянной архитектуры Украины XVIII в.


Фото Михайла Сирохмана, 1982 р. Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.

Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.


[Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: Техніка, 2000 р., с. 283]:


План. Обміри В.Завади

Комплекс розташований на пагорбі в центральній частині села, домінуючи над долиною р.Виженки. Складається з дерев’яної церкви га побудованої водночас з нею цегляної дзвіниці.
Церква св.Іоана Сучавського - один з найяскравіших зразків буковинського дерев’яного храму перехідного типу від хатнього до одноверхого. Пам’ятка, яку зведено 1792 р., залишилася практично незмінною, за винятком невеликої рубленої ризниці, прибудованої до південної стіни вівтаря наприкінці XIX ст., а також каркасного притвору прямокутної в плані форми, влаштованого в 1-й половині XX ст. на захід від бабинця. У 1970 р. проведено комплексну реставрацію споруди, що не лише сприяло відновленню первісного вигляду пам’ятки, але й підвищило рівень її цілісності та завершеності.
Композиційну основу будівлі становлять гранчастий вівтар та два прямокутні, помітно витягнуті в поперечному напрямку зруби нави й бабинця. Центральне приміщення (нава) в плані дещо більше за бічні. Ззовні ці три зруби об’єднані спільним дахом та пластичним піддашшям, яке оперезує всю будірлю. Щоправда, цю традиційну схему буковинського хатнього храму порушує помітне розширення даху над навою, відбиваючи таким чином початкову стадію виявлення центрального верху в зовнішніх формах будівлі. Особливої уваги заслуговує конструкція рубленого перекриття над навою. Тут поєднано чотиригранний 1-й та восьмигранний 2-й яруси з улаштуванням у завершенні ще одного, 3-го залому восьмигранної форми. Пам’ятка відзначається високим рівнем збереженості первісних елементів, серед яких вирізняється складний за конфігурацією фігурний виріз у західній стіні центрального зрубу, що є одним з найвишуканіших зразків художнього вирішення переходу від бабинця до нави.
Дзвіниця - прямокутна в плані невелика цегляна будівля, що розташована на південний захід від церкви. Головними архітектурними акцентами пам’ятки є три високі аркові отвори дзвонів, а також пластичний ґонтовий дах традиційної двосхилої форми. Незважаючи на порівняно невеликі розміри та підкреслено лаконічну архітектуру, дзвіниця відіграє важливу роль у просторовій організації всього ансамблю, композиційне виділяючи його з боку річки та головної вулиці села.

В.Т.Завада
Фото Михайла Сирохмана, 1982 р. Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.

Фото Михайла Сирохмана, 1982 р.



© 2008-2018, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.