Інформацію про церкву першим надіслав нам Іван Білопольський, який відвідав церкву у липні 2008 року:
"Варто лише з'їхати з траси Умань-Черкаси і за декілька кілометрів побачите село Мельниківка (трохи не доїжджаючи Сміли, якщо їхати з Умані). Церква Покрови Пресвятої Богородиці гарна, оточена "зеленими насадженнями" - на її території дуже комфортно, затишно і спокійно. А майже паркова зона, в купі з величезними колонами церкви, створює враження, що ти знаходишся на подвір'ї панського маєтку XVIII ст. Це враження підсилюється кількома похованнями світських людей. На подвір'ї-то воно підсилюється, а при вході в церкву - остаточно пропадає. Це майже єдина церква, серед тих що я побачив за останній час, де я міг повністю розслабитися, нікуди не поспішати, та єдина, в якій я знайшов нормального співрозмовника - отця Сергія."

Фото Івана Білопольського, липень 2008 р.

"Внутрішнє оздоблення просте і охайне - немає скупчення ікон, немає відчуття церковного складу, замість храму; тут дійсно храм, не графський маєток, не купецький склад. Ікон не мало, але за словами отця Сергія шість найцінніших ікон вкрали, зламавши в ночі двері церкви. Отець Сергій розповів, що протягом 8 років намагався знайти історичні згадки про храм, точну дату будови, але до якихось точних даних не дійшов, окрім думки, що церкві не менше 150 років, що співпадає з даними каталогу В.Слободяна".

Фото Олени Крушинської, грудень 2008 р.

"Розповів також і про могили на території церкви - поховання поміщиків Золотарьових, що пов'язані із графською родиною Морозових. Нібито ці люди допомагали церкві, отже, були поховані на церковному подвір'ї. А ще з'ясувалося, що під церквою є усипальниця.
Інтер'єр церкви вертикально розкритий - стеля не зашита, верх проглядається до самої маківки. Є балкон для хору, проте за призначенням він не використовується. Парафіян небагато - близько 15-20, принаймні, взимку вони всі поміщаються в невеличку кімнатку (одне з кількох приміщень церкви), яку отець Сергій облаштував на зимній період, коли в самій церкві дуже холодно. Дуже обережно всі парафіяни, та й сам отець, ставляться до пожежної безпеки. Кожну ніч, залишаючи церкву, викручують пробки. Взагалі, від отця Сергія я почув багато цікавого - і про те як ангели співали в церкві, коли він (отець) почав часто їздити в Балаклею вечірню служити, і про те що таблички "пам'ятка архітектури" немає, бо якщо буде, то і гвіздка не дадуть вбити, ні вікна времонтувати…
Загальне враження від церква: гарна, незважаючи на те, що фарбування старе і подекуди лущиться; віконця у формі чотирипелюсткової квітки; над входом в церкву - ікона Богородиці."

Фото Сергія Криниці, грудень 2008

© 2008-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.