Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Черкаська область

         Городищенський р-н

В'язівок
Набоків
Орловець
Хлистунівка

         Драбівський р-н

Великий Хутір

         Жашківський р-н

Конельські Хутори

         Звенигородський р-н

Мизинівка
Стебне

         Золотоніський р-н

Антипівка
Драбівці
Скориківка

         Кам'янський р-н

Вербівка
Грушківка
Жаботин
Михайлівка
Ребедайлівка

         Канівський р-н

Прохорівка

         Катеринопільський р-н

Єрки
Суха Калигірка

         Корсунь-
             Шевченківський р-н

Кірове
Кошмак
Тараща

         Маньківський р-н

Тимошівка

         Монастирищенський р-н

Петрівка

         Смілянський р-н

Костянтинівка
Мельниківка
Сунки
Тернівка

         Уманський р-н

Городецьке
Максимівка
Пугачівка
Собківка
Умань

         Христинівський р-н

Мала Севастянівка

         Черкаський р-н

Білозір'я
Мошни
Нечаївка
Тубільці
Чорнявка

         Чигиринський р-н

Полуднівка
Стецівка

         Шполянський р-н

Васильків
Коротине
Надточаївка

Умань


м. Умань, Уманський р-н, Черкаська область. Показати на мапі.
GPS координати церкви: 48°44.2930, 30°13.3590.

         Михайлівська церква

Фото Івана Білопольського, січень 2009 р.

Фото Івана Білопольського, січень 2009 р.


Інформацію про церкву здобув під час своєї мандрівки Іван Білопольський:
"Церква розташована чи не в самому центрі міста Умань, неподалік від берегу річки Уманки. Наскільки нам відомо, вона єдина збереглася з кількох дерев'яних церков, що існували в місті.
Адреса церкви - вул. Артема, 13, стоїть вона чи не посеред самої вулиці Артема, а від неї відкривається краєвид на уманський Собор. Церква діюча, УПЦ МП, в ній править отець Вадим, який після з'ясування причин наших відвідин люб'язно надав цікаву інформацію. З його слів, точна дата заснування церкви невідома, зокрема через те, що її багато разів перебудовували через загальний поганий стан споруди та як результат частих бойових дій, що прокочувались Уманню. За даними отця Вадима, церкву згадував під 1656 роком мандрівник Павло Алепський в "Путешествии антиохийского патриарха…", а останній раз її перебудовували "за ветхістю" у 1882 р. Церкву було закрито у 1920-х роках. Після війни було надано дозвіл на відкриття церкви, проте він діяв до кінця 1950-х, після чого храм знову було закрито. Остаточно діяльність церкви було поновлено у 1998 р., коли її повернули до її класичного вигляду за світлинами 1904 року. Фото Івана Білопольського, січень 2009 р.В отця Вадима можна побачити досить серйозну збірку фотографій церкви різних років, в тому числі і тих часів, коли церква використовувалась як клуб, і її було обкладено цеглою. До речі, є і фотографії самого процесу розбирання цеглин, під якими проявлявся дерев'яний корпус церкви.
Церковне подвір'я невеличке і дуже охайне, обнесено акуратним парканом. Церква хрещата, пофарбована, всередині - потиньковані стіни та стовпи, встановлені за часів функціонування церкви як "клубу". , Баня, складена із грубо оброблених дошок, за свідченням отця Вадима збереглися із ХІХ ст."




© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






[an error occurred while processing this directive]