Інтер'єр церкви

Церква розташована на горбі, біля ставка. 8-купольна, вівтар орієнтований на схід, дзвіниця знаходиться в одному з верхів. Збереглися іконостас і настінні малювання. Огорожа навколо церкви і брама - металеві.
Церква унікальна тим, що служба в ній не припинялася з давніх часів. Зі слів старожилів, під час війни в ній зберігали зерно, щоб запобігти її знищенню. За радянських часів це була єдина постійно діюча церква в радіусі близько 50 км. Нині належить УПЦ МП.

Іконостас і розписи церкви добре збереглися

Наразі стан церкви далеко не найкращий. Серйозної реставрації там, мабуть, ніколи не проводилось. Весь ремонт зводився до фарбування даху і куполів. Останній раз це було влітку 2008 р. Парафіяни пишуть листи до різних інстанцій (рай- і облдержадміністрацію, різні фонди, комітети, народним депутатам і т.п.), але назбирати коштів на відновлення церкви поки що не вдається.
Настоятель церкви - протоієрей о. Феодосій (Юрцун Феодосій Миколайович), проводить службу тут вже близько 20 років. Дом. тел. +38(04634)24148."

[Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. За ред. А.В. Кудрицького - К., Українська Радянська Енциклопедія, 1990. - С. 824]:

Успенська церква в с. Сильченковому Талалаївського району зведена в кінці XIX - на початку XX ст. майстром Бузовським. Це дерев'яна, дев'ятидільна споруда з притвором із заходу і аркадою понад входом, до якого ведуть сходи. Обабіч - дві восьмигранні башти (у південній частині - дзвіниця і сходи, що ведуть на хори). Храм увінчаний п'ятьма наметовими верхами на восьмериках і трьома невеликими наметами над баштами й головним входом. В інтер'єрі хори у вигляді балкона на кованих кронштейнах розміщено вздовж західних, південних і північних стін майже впритул до лінії іконостаса, який встановлено в 1941-1943 рр. Збереглися ікони ХVШ-ХІХ ст., олійні розписи початку XX ст., дзвони, серед яких один зроблений на заводі братів Усачових на Валдаї. В оздобленні інтер'єру і фасадів використано художнє різьблення по дереву, металу. Успенська церква в с. Сильченковому - визначна пам'ятка дерев'яного культового будівництва кінця XIX - початку XX ст.

Цікаву інформацію надіслав Сергій Козлов, якого хрестили, як і його батьків та численних предків, в Успенській церкві. Діяльність його прапрадіда та прадіда була пов'язана з церквою, а село назване "Сильченкове" на честь його прапрадіда, про що можна прочитати нижче:
В "Атласе Речи Посполитой XVI-XVII веков на Земли Русские. Издан 1899-1904" у селі Талалаївка позначено церкву.
У 1771 році Андрій Мазаракі згадує про місце під нову церкву: "1771 года, февраля 14, родный племенник мой, Григорий Иванович Мазаракий, полковой прилуцкий асаул, волею Божею заболел в 1770 году, декабря последних числ, а умре вышеписанных года и числа в день понеделковый, которого тело погребено обычаем христианским, в дубовом склепу, при месту обранном на ново строящую церковь, в селе Талалаевке." А у 1783 році Андрій Мазаракі говорить про церкву, як про діючу: "Любезный внук мой, Степан Семенович Мазаракий, 1783 года, июля 27 дня, преставился, а Марфа Семеновна Мазаракиевна 1787 года, генваря 17 дня, преставилася, коих тела погребены в притворе церковном, с правом стороны, в склепах дубовых." Гробівець і надгробки Мазаракі й досі знаходяться біля церкви.
Наприкінці XIX ст. церкву перебудовував майстер Бузовський, у будівництві брав участь і прапрадід Сергія Козлова Сергій Рой. З відходів будівництва (дошок і брусів), які він отримав як оплату, він поставив собі дім. Прадід Сергія Козлова Дмитро Сергійович Рой під старість служив при церкві, і у спогадах малого Сергійка залишилося, як вони піднімалися на хори й на дзвіницю.
Інформація з історії села:
Станція Талалаївка заснована у 1870 як одна зі станцій новозбудованої залізниці, і названа на честь найближчого села. Районний центр з 1932 року. Село Талалаївка перейменовано на Сильченкове на честь Севаcтьяна Митрофановича Сильченка, прапрадіда Сергія Козлова.
"В апреле 1921 г. в село ворвалась банда Махно и убила председателя волостного ревкома С. М. Сильченко, милиционеров Хвилько, Зайцева, других активистов. Им в селе сооружен памятник. "

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.