Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Івано-Франківська область

         Рогатинський р-н

Черче

Заломи:

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.
Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Маківка:

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Двері:

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Замки зрубів:

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.
Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Хрест на подвір'ї:

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Черче


с. Черче, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл. Показати на мапі

Це село на Опіллі відоме своїм бальнеологічно-грязевим курортом, створеним ще в першій третині ХХ ст. Тоді він звався «Мінеральний живець «Черче». З березня 1929 по вересень 1939 року директором місцевої мінеральної оздоровниці був Левко Лепкий, журналіст і видавець, поет і композитор. Його брат, письменник Богдан Лепкий, усі ті роки літній відпочинок проводив у Черчі, називаючи його «українським Карлсбадом». У 1932 році громадськість Тернопільщини з нагоди 60-річчя письменника придбала для нього віллу "Богданівка" у Черчі - на жаль, у 1983 році "з політичних міркувань" її за одну ніч знесли. Нині ж планують відтворити.
Завдяки сучасному санаторію "Черче" у села з'явився власний англомовний (!) сайт. В селі є дві дерев'яні церкви, але ми поки що розповімо лише про церкву св. Василя.

         Церква св. Василя, XVI ст. - 1733

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.


Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р. Чарівна церковця з невеликого села Черче чомусь не помічена в альбомах з дерев'яної архітектури, хоча вона дійсно того варта. Я, зі свого суб'єктивного погляду, презентувала б її у номінації "маленька досконалість".
Всередину потрапити нам не вдалося, але у шпаринку помітно, що стіни чимось зашиті. Тож, напевно, і на краще споглядати церковцю лише ззовні.


Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р. Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р. Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

Написи на одвірку


Вигляд з північного сходу [ПГА, т. 2, с. 249] Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.

[ПГА, т.2, с.248-249]: В 1733 г. перенесена на нынешнее место. В 1812 г. перестроена глава над центральным срубом. Деревянная, трехсрубная, трехглавая. План состоит из трех квадратов с большим в центре. Центральный сруб немного выше боковых, перекрыт четырехгранным в основе верхом с тремя заломами, боковые - с одним. Главы увенчаны маковками оригинального рисунка на четвериках. Окружена поддашием на фигурных кронштейнах - выпусках венцов. В интерьере очень низкий бабинец соединен с центральным объемом невысоким арочным вырезом. Внутреннее пространство освещено через несколько крохотных оконных проемов. Реставрационные работы проведены в 1970 г. Лаконичной компоновкой масс, ритмом членений, соотношением пропорций, силуэтом памятник является уникальным произведением бойковской школы народной архитектуры.


Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р. Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.







Світлина з видання
[Драган М. Українські деревляні церкви. - Льв. : 1937 р., т. 2, с. 87]



Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р. Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р. Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.







      Інші ракурси церкви




© 2007-2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)


Сайт села Черче

"Сотому радити буду, щоби до Черча їхав" - стаття про історію села і санаторію

Ще одна стаття про історію курорту і його проблеми