Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Івано-Франківська область Івано-Франківськ

         Богородчанський р-н

Манява

         Галицький р-н

Блюдники
Височанка
Вікторів
Крилос (скансен)
Курипів
Сапогів

         Долинський р-н

Підліски

         Коломийський р-н

Коломия

         Надвірнянський р-н

Максимець

         Рогатинський р-н

Рогатин
Виспа
Загір'я
Кліщівна
Княгиничі
Любша
Помонята
Приозерне (Псари)
Руда
Черче-1
Черче-2

         Тисменицький р-н

Нова Липівка (Сітанерівка)

         Тлумацький р-н

Вікняни
Одаїв

         Яремчанська міськрада

Ворохта
Татарів
Яремча/Дора (монастир)
Яремча/Дора
Яремча/Ямна


Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.
Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.
Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.
Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.

Вирізьблений на одвірку хрест

Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.

Графітті на стіні церкви


Коломия


м. Коломия, Івано-Франківська область. Показати на мапі

         Благовіщенська церква і дзвіниця, 1587, XVII ст.

Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.

Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.

Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.

Церква на старій листівці


Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р. Церква в Коломиї - одна з найдосконаліших представниць гуцульської дерев'яної архітектури, крім того - одна з найдавніших серед них (разом з рогатинським храмом). Якщо обійти її по периметру, видно, що всі фасади рівноцінні, ретельно пророблені. Але, виявляється, такою хрещатою споруда не була від початку. Первісно це була тридільна, вірогідно, одноверха церква, а у XVIII ст. з півночі і з півдня до неї прирубили ще два приміщення, перетворивши її на хрестову. Але зробили це настільки майстерно, що це зовсім непомітно непрофесійному окові.
Церква виглядає приземкуватою, виражено горизонтальної композиції, причому цей ефект посилює широке опасання, яке створю глибоку, аж чорну тінь під собою (це видно на заглавному фото). Логвин пише, що за це в народі церкву лагідно називали «печеричкою», грибочком.
Подвір'я храму з боку вулиці обгороджене, на нього веде гарна брама з дашком, зроблена в гуцульській традиції. Церква діюча, але нам потрапити всередину не вдалося.

Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р. Церква розташована на околиці Коломиї (від центру треба йти не менше 20-30 хвилин), на великому старому цвинтарі. Навіть тим, хто не цікавиться могилами, буде пізнавально ним прогулятися. Невідомо, яким дивом, але серед старих могил і склепів зберігся навіть надгробок молодим хлопцям, воякам УПА (фото ліворуч), які загинули у 1944 році. Чому його не знищили? Не помітили?


Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р. Фото Олени Крушинської, серпень 2006 р.

Дзвіниця - загальний вигляд і кутові врубки


Загальний вигляд [ПГА, т. 2, с. 216]

[ПГА, т.2, с.216]:

Деревянная, крестовая в плане, с вытянутым бабинцем, одноглавая. Центральный сруб незначительно выше боковых, перекрыт восьмигранным шатром на восьмерике, высота которого не превышает коньков крыш ветвей креста. Боковые срубы покрыты скатными крышами, увенчанными луковичными главками с воротничками на высоких восьмериках. Такой же главкой более крупного размера завершен шатер. Сооружение окружено поддашием на выпусках венцов срубов, которое перед бабинцем переходит в крыльцо с квадратными в сечении колоннами. Миниатюрна по размерам. Реставрация проведена в 1980 г. (архитекторы Б.Я. Киндзельский, И.Р. Могытыч). Колокольня расположена к северо-западу от церкви. Деревянная, квадратная в плане, двухъярусная (четверик на четверике) с шатровым верхом. Первый ярус рубленый, второй - каркасные парные проемы. Памятник является одним из наиболее совершенных ансамблей гуцульской школы народной архитектуры.


Загальний вигляд [Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. - К.: 1970 р., с.119]

Загальний вигляд [Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. - К.: 1970 р., с.119]


[Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: Техніка, 2000 р., с.123-124]:

Комплекс, що складається з двох дерев’яних будівель - Благовіщенської церкви та розташованої на північний захід від неї двоярусної дзвіниці, - розміщується на старому міському кладовищі східної околиці Коломиї. Завдяки рівнинному рельєфу він відіграє роль архітектурного акценту цієї частини міста.

Загальний вигляд

План Благовіщенська церква може вважатися найдавнішим зразком гуцульського дерев’яного храму, який зберігся до нашого часу. Незважаючи на існування двох точок зору щодо дати зведення церкви (1587 р. та XVIII ст.), натурне обстеження головних архітектурно-конструктивних вузлів будівлі дає змогу віднести її будівництво на кінець XVI ст. Як і більшість церковних споруд цієї групи, пам’ятка - хрещата в плані, п’ятизрубна, з одним центральне розташованим верхом. Усі п’ять зрубів мають чотирикутну в плані форму та витягнуті по горизонталі пропорції, що надає споруді підкреслено присадкуватого характеру. Це враження посилюється влаштуванням навколо церкви обхідної галереї-піддашшя на фігурних кронштейнах, що є найвиразнішим горизонтальним акцентом в об’ємній композиції споруди. Восьмигранний верх над центральним зрубом також підкреслює горизонтальний характер композиції.
Дзвіниця, збудована у XVIII ст., є найпоширенішим на Гуцульщині різновидом дерев’яної дзвіниці типу “четверик на четверику”. Перший ярус - зрубний четверик, 2-й - відкрита аркада-галерея, увінчана невисоким наметовим дахом.
Як і церква, дзвіниця вирізняється підкреслено горизонтальними пропорціями, чому сприяє влаштування навколо неї розлогого піддашшя на фігурних кронштейнах. Пам’ятка є одним з найдосконаліших ансамблів гуцульської народної архітектури.
В.Т. Завада


Фото Олени Крушинської, вересень 2010 р.

Малюнок Йозефа Ржержихи, 1931 р.


[Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. - М.: Искусство, 1973 г., с.162-165]:

Шоссе через Делятин ведет в город Коломыю. Пейзаж здесь типично предгорный, с широкими долинами и невысокими отрогами гор. Но ближе к городу горы остаются позади, и дорога выходит на равнину, на которой расположена Коломыя, старейший город в этих местах. В Коломые находится один из лучших на Украине музеев народного искусства, где представлены уникальные собрания гуцульской одежды, вышивки, ткачества, резьбы, керамики, писанок.
Возникновение города смело можно отнести к домонгольской эпохе; основная его застройка относится к XIX-XX вв. В Коломые на городском кладбище стоят церковь Благовещения и колокольня XVIII в. Последняя, так же как и в Кременце, сконструирована в миниатюрных размерах, но ее силуэт иной. Объемы колокольни благодаря композиции «четверик на четверике» и простой четырехгранной шатровой кровле значительно строже. Церковь Благовещения принадлежит к древнейшим гуцульским храмам. Ее облик сложился не сразу в том виде, в каком она предстает сейчас. Первоначально, в XVII в., это была трехчастная, вероятно, одноглавая церковь с довольно четкой композицией трех квадратных срубов. Позже, в XVIII в., с севера и юга к ней были прирублены еще два помещения, благодаря чему церковь стала крестовой в плане. Мастер, осуществлявший переделку, бережно сохранил облик первоначальных объемов и очень тактично пристроил свои прирубы. Их может обнаружить только искушенный глаз ученого или знатока деревянного зодчества.

Дзвіниця [Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. - М.: Искусство, 1973 г., с. 156]

Дзвіниця

Царские врата иконостаса [Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. - М.: Искусство, 1973 г., с. 158]

Царські врата іконостасу

Из всех гуцульских храмов коломыйский имеет самые приземистые пропорции. В народе его прозвали «печеричкою» (грибом). Оптическому впечатлению приземистости церкви Благовещения очень содействует строй ее пропорций и мощный ритм горизонтальных членений, усложняемый в пространственном восприятии расчлененностью объемов и сильным контрастом освещенных и затененных частей. Небывало широкое опасанье охватывает все здание и, создавая глубокую тень, придает массам устойчивость.
В интерьере церкви все построено на контрасте. Боковые срубы темные, а центральный - светлый. Из-за плоских потолков пространство боковых срубов выглядит скромно и непритязательно, а центрального, благодаря бане «восьмерик на четверике», которая как бы раскрывает его вверх, - величественно. Иконостас храма весьма оригинален, он исполнен, вероятно, в конце XVIII в. В пользу этой даты говорит как стиль его живописи, так и характер резьбы, преобладающим мотивом которой являются рокайлевые завитки. К сожалению, иконостас не сохранил своего первоначального вида. Видимо, в XIX в. он подвергся переделкам, когда было изменено расположение ризницких и диаконских врат и были изъяты наместные иконы. После этой реконструкции нижняя часть иконостаса превратилась как бы в алтарную преграду с тремя вратами и оказалась композиционно не связанной с остальными ярусами.





© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.





[an error occurred while processing this directive]