[ПГА, т.4, с.207-208]: Деревянная, трехчастная, трехглавая. Почти квадратные в плане срубы с выделенным нефом завершаются низко посаженными массивными главами, благодаря чему доминируют горизонтальные членения масс, подчеркнутые по фасадам выступающими линиями карнизов срубов и барабанов. Бабинец и алтарь сообщаются с центральным объемом прямоугольными проемами-вырезами. Все конструкции открыты до основания главок, что создает впечатление значительности по масштабу внутреннего пространства. В убранстве интерьера - резьба по дереву XVIII в. Вход на хоры через люк в полу по приставной лестнице-стремянке. Колокольня, расположенная к юго-востоку от церкви, построена одновременно с ней. Представляет собой традиционный тип постройки с низким четвериком второго яруса, стены которого первоначально были открытой аркадой.
Относится к памятникам народной архитектурной школы северного Подолья, сохраняющей архаичные черты в трактовке основных объемов и внутреннего пространства.

[Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: Техніка, 2000 р., с. 253-254]:

Ансамбль розміщений на невеликому підвищенні в центральній частині села і відіграє важливу роль у просторовій організації навколишньої забудови. Він утворений спорудою Михайлівської церкви та дзвіницею, що виходить безпосередньо на головну вулицю села. Михайлівська церква не має точної дати зведення, оскільки в літературних джерелах ця дата не зазначається. Проте аналіз композиційних, пропорційних та конструктивних особливостей споруди дає підстави вважати часом її будівництва початок XVIII ст. Первісна композиція споруди залишилася практично незмінною, за винятком незначного ремонту в 1-й половині XIX ст., під час якого стіни всіх трьох зрубів були зміцнені “лисицями”, а на захід від бабинця з’явився невеликий вхідний притвор прямокутної в плані форми. Композиційну основу Михайлівської церкви становлять досить невеликі за розмірами, квадратні в плані зруби бабинця, нави та вівтаря, послідовно розташовані по осі захід - схід. Центральний зруб, дещо більший і вищий, вирізняється більшою кількістю віконних прорізів і кращим освітленням. Усі три зруби завершуються однаковими за структурою та пропорціями двоярусними восьмигранними верхами. Характерні присадкуваті пропорції, як і своєрідна асиметрична система освітлення (переважно з південного боку) цих трьох приміщень свідчать про певний архаїзм архітектури церкви. Провідна для українського дерев’яного храму тема домінування нави в просторі інтер’єру послідовно виявлена завдяки дещо більшим її розмірам і кращому освітленню. Важливу роль у цьому відіграє також розташування в наві найголовніших пластичних акцентів та елементів внутрішнього декору споруди - різьблених хорів, іконостаса з царськими вратами, творів монументального мистецтва тощо. Незважаючи на певну суворість і лаконізм архітектури, Михайлівська церква є цінним свідченням процесу формування тридільного триверхого храму в південно-східних районах Волині. Дзвіниця, зведена одночасно з церквою, розташована на південний схід від церкви і є класичним зразком волинської дерев’яної дзвіниці з рубленими четвериком 1-го ярусу та відкритою (пізніше пошальованою) аркадою-галереєю 2-го ярусу. Вирізняється тонким моделюванням форм і вишуканими пропорціями.
В.Т.Завада

© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.