УВАГА, АКЦІЮ ПО ЦІЙ КНИЖЦІ ВЖЕ ЗАВЕРШЕНО!

Акція стартує 13 лютого 2018 року, у наявності є 50 примірників.

Щоб замовити книжку, перерахуйте 300 грн. або більшу пожертву і обов'язково повідомте нам дату і час оплати:
- на електронну пошту derevkhramy@gmail.com (Олена Крушинська) або
- у коментарі до посту про дану книжкову акцію в групі ВРЯТУВАТИ ЦЕРКВУ В КУГАЄВІ.

Богдан Сорока (1940-2015) - український художник-графік і монументаліст, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв. Його батьки Михайло Сорока та Катерина Зарицька були діячами ОУН і довгі роки провели у таборах в Сибіру. Сам Богдан Сорока, до кола друзів якого входили Іван Світличний, Ігор Калинець, В'ячеслав Чорновіл, брати Михайло, Богдан та Микола Горині, теж зазнав переслідувань з боку КГБ.
Богдан Сорока захоплювався красою дерев'яних церков і переймався через недбале ставлення до них і варварські переробки, яких вони зазнають. Особливо він уболівав за долю своєї улюбленої церковці в Кугаєві, і ось вийшло так, що тепер він допомагає їй навіть після своєї смерті. Пані Люба, удова художника і його однодумиця, подарувала для нашої акції 50 примірників альбому "Дерев'яні церкви Галичини". Зробивши внесок у 300 грн., ви отримаєте рідкісне видання, а цих коштів вистачить на перекриття 1 кв. метра даху.

Богдан Сорока. Дерев'яні церкви Галичини. Альбом (укр., англ.). Львів, 2005.
Альбом є рідкісним виданням, оскільки вийшов як каталог виставки і ніколи не був у вільному продажу. Натомість автор багато дарував його, щоб підняти питання порятунку дерев'яних церков. Альбом починається вступною статтею Василя Слободяна про українську дерев'яну сакральну архітектуру, далі ж бере слово сам Богдан Сорока і емоційно говорить про те, як самі ж українці нищать свій скарб - дерев'яні церкви, як зносять їх, перебудовують, обшивають бляхою, перетворюючи на "консервні банки". Удова художника пані Люба Сорока розповідає, як боліла в нього душа за старі дерев'яні церкви, як він спеціально відшуковував їх на Львівщині, у Карпатах, їздив у ці села, рисував і фотографував, а потім вирізав лінорити.
26 ліногравюр й увійшли до альбому: Кривка, Крехів, Поморяни, Велике, Дрогобич, Снідавка, Ворохта, Воля-Висоцька, Малнів, Мединичі, Тур'є, Білі Ослави, Комарно, Дора, Потелич, Тухолька, Турка Середня, Рогатин, Ботелька Вижня, Белз, Дрогобич, Космач, Чортків, Кугаїв, Воля-Гамулецька, Ісаї.
Формат, оформлення, верстка видання - все це ідеї Богдана Сороки. Поліграфія альбому - сучасна і вишукана, він має матову чорну обкладинку з картону і матові сторінки з дуже цупкого паперу. На розворотах ліва сторінка - вільна, а права містить ліногравюру і підпис до неї українською і англійською мовами.
Формат А4, товщина 6 мм.