Фото Віктора Громика, 2006 р.

Про церкву в Кутах я писала у своєму путівнику "Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини" (2007):
"З Буська маршрут прямує київською трасою на схід до Олеська і там звертає на північ, в село Кути (Буський district). Тут, за якихось чотири кілометри від усім відомого замку, у повному забутті руйнується шедевр. Це не перебільшення -одного погляду на фотографію достатньо, щоб у цьому переконатися.
Церква й дзвіниця стоять на центральній вулиці села в оточенні високих дерев. Храм архангела Михаїла, збудований 1697 року теслею Григорієм Сасовським, має особливість - ступінчастий пірамідальний дах, що походить від давнього шатрового перекриття і нині зустрічається дуже рідко. Ще одна яскрава деталь - споруджене 1865 року опасання у вигляді аркади-галереї, яке відновили у первісному вигляді під час реставрації 1974 року. Тоді ж споруду підняли на кам'яний фундамент.
У церкві, де збереглися барокове різьблення і стінопис XVII ст., свого часу розмістили експозицію філії Львівської картинної галереї. Нині церква стоїть закрита й руйнується, а у дзвіниці цей процес добігає кінця.

Дзвіниця XVIII ст. Церква, вигляд з південного сходу. Фото Віктора Громика, 2006 р.

В Кутах є ще один дерев'яний храм - церква Різдва Пресвятої Богородиці (1750 р.). З мистецької точки зору вона поступається Михайлівській, проте є досить своєрідною і теж відноситься до пам'яток архітектури національного значення. Інтер'єр церкви розписав художник Я. Левицький."

[ПГА, т.2, с.175-176]: Датируется по надписи на срубе. Деревянная, построена из еловых брусьев, покрыта гонтом. Трехсрубная, трехверхая. В плане все срубы близки к квадрату. Принадлежит к бойковскому типу с доминирующим центральным верхом и равновысокими верхами над притвором и восточной частью. Четверик центрального сруба в уровне верха стен над поддашием переходит в восьмерик, перекрытый восьмигранной шатровой крышей. Глухой восьмигранный фонарь покрыт шатровым завершением. Срубы восточной части и притвора перекрыты шатровыми четырехгранными верхами с одним заломом. Над бабинцем устроены эмпоры, над ними - каркасный ярус колокольни. Сооружение по периметру опоясывает поддашие на выпусках венцов сруба. Сохранилась деревянная резьба середины XVIІІ в. Памятник реставрирован в 1971-1972 гг. В композиции сооружения чувствуется характерное для бойковской архитектурной школы равновесие масс. Памятник является классическим примером этого типа сооружений на Закарпатье.

© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.