Перша зустріч з "деревом" сусідів.
Готичний костел XV ст. у Тврдошині

        Костел Всіх Святих, XV ст. в містечку Тврдошін (Tvrdosin), Словаччина. Шлях до нього, як і до всіх інших дерев'яних храмів країни, добре промаркований дороговказами      

Цього літа настала пора зруйнувати географічні бар'єри і подивитися на сусідську дерев'яну архітектуру вже не в книжках, а вживу :-) Під час мандрів Польщею, Словаччиною і Чехією довелося побачити храми різного віку і стилю, навіть типові українські дерев'яні церкви (без лапок, саме українські). Але першим об'єктом, який я відвідала, став костел Всіх Святих у Тврдошині, що на півночі Словаччини. Прискіпливо роздивляючись його зусибіч, винесла для себе вердикт - від наших храмів відрізняється, і суттєво.

Незвичні для нас загальні пропорції споруди - дещо "розпластані", приземкуваті	Дашок ганку спирається на муровані стовпи, значно молодші, ніж сама споруда

Римо-католицький костел Всіх Святих, як пишуть у гарній словацькій книзі, завдяки архітектурі, конструктивному рішенню і загальному вигляду належить до видатних пам'яток готичного характеру. Костел побудований, імовірно, у XV ст., і тоді ж біля нього постав цвинтар, оперізаний мурованою огорожею з кількома вежечками, зокрема і надбрамною. Має зрубну конструкцію. До видовженої нави прилягає прямокутний пресбітерій з невеликою захристією. Характерною особливістю костелу є високий дах з восьмигранною вежечкою , увінчаною шпилястим дашком(надбудована в ХІХ ст.). Навколо всієї споруди йде відкрита галерея - призначення її те саме, що і у нас (захист зрубів і прихисток для вірян в негоду), але дашок галереї має значно більший винос і закінчується низько, з одного боку - ледь не по пояс людині.

Давнє вікно виглядає дуже "готично" (не в тому сенсі, що похмуро :-))	Кутові врубки зрубу	Дверна клямка

Коли в середині XVII ст. костел перейшов протестантам, його капітально відремонтували, розширили вікна, а стіни нави оздобили малюваннями в стилі пізнього ренесансу. Пресбітерій розписали кількома роками пізніше, про що свідчить латинський напис з датою "1654". На дерев'яному циліндричному склепінні вівтарної частини зображено небо з зірками, нижче - композицію з чотирма євангелистами, на бічних стінах - постаті 12-ти апостолів, Христа і св. Павла. У наві дощата стеля прикрашена квадратними кесонами із зображеннями різних польових і садових квітів.

Ліричний відступ - стінопис насправді вразив... і сам по собі, і своїм ідеальним станом та повнотою збереженості

Розпис огорожі хорів і мальована стеля (у нас щось подібне збереглося в Четфалві на Закарпатті)		Фрагмент стінопису. Святий Юрій

Фрагмент стінопису. Святі Петро, Андрій, Йоан і Йаков	Різьблена визолочена казальниця із скульптурами чотирьох євангелистів (1654 р.)

У 1768 році старий готичний вівтар костелу замінили на інший, пізньобароковий з поч. XVIII ст., різьблений з липи вівтар, який перенесли сюди з іншого храму. Його центральний образ зображує Всіх святих і молитовну постать Ігнація з Лойоли. Вівтар оздоблено скульптурами св.Яна, св.Барбори, св.Юстини, св. Маргарити, св.Матюша і св.Матея в людський зріст.

Пізньобароковий вівтар, різьблений з липи. Його скульптури не схожі ані на твори Пінзеля, ані на звичні для нас барокові скульптури, які часто бачимо в костелах Європи.

В кінці ХХ ст. церква подарувала цей костел державі. Спочатку він належав до художньої галереї в сусідньому Дольному Кубіні, а потім перейшов у власність містечка Тврдошин. Місто забезпечило його комплексну і висококваліфіковану реставрацію, завдяки якій об'єкт отримав престижну нагороду Europa Nostra - за збереження і відмінну реставрацію видатної пам'ятки дерев'яної архітектури та її внутрішнього оздоблення з використанням традиційних способів, техніки і матеріалів.

© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.