Photo by Yuriy Kozoriz, February 2006

It's impossible to confuse the Ascension church in Chortkiv with any other since its outlines are unique, at least among churches existing at present. It somewhat resembles a scaly (or shingled...) prehistoric brontosaurus - so archaic and monumental is the structure's appearance. An agreeable nuance is added by multicoloured pieces of glass in the central cupola lantern.

According to Mykola Zharkikh's observations (16.08.1989), the altar of the church is oriented toward north, to the street.

Photo from http://www.oko.kiev.ua, 2005

["Земля Тернопільська". Туристичний путівник. - Тернопіль: Джура, 2003. С.138]:
Церква Вознесіння Христового міститься на вулиці Залізничній. Вона є витвором народної архітектури, унікальним зразком українського дерев'яного будівництва. Народні умільці спорудили (1630) цей храм без єдиного цвяха. Разом з містом церква зазнавала жахливих руйнувань під час нападу на Чортків татар у 1640 і турків у 1672 роках. ПОвністю церква відбудована у 1717 році. Тоді ж, під час свята Вознесіння Господнього, освячена як Вознесенська (до цього часу була церквою св. Миколая).
З документів видно, що кушніри передали на ремонт церкви 890 злотих, зароблених від продажу трьох соболиних кожухів (вартістю по 70 злотих), п'яти кожухів з рисі (по 80 злотих) і семи лисячих (по 40 злотих).
У 1996-1997 роках Вознесенську церкву було реставровано.

Photo by Denys Shashenko, October 2005

[Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К., "Будівельник", 1970. С. 110-111]:

У дерев'яному церковному будівництві XVIII ст. в Галичині та на Поділлі звичний для XVII ст. тип тризрубної церкви з однією або трьома банями ще посідає значне місце. Як останній відблиск минулого розквіту в районах Дрогобича та Золочева в Галичині було створено видатні пам'ятки тризрубних церков з трьома восьмикутними верхами (Жовква - 1720, Комарне - 1754, Чортків - XVIII ст.). Варіації подібних церков зустрічались і на Волині в районах Старокостянтинова, Заславля, Здолбунова та Рівного. Хоч вони мали порівняно невеликі розміри, але широкий розмах низенького опасання, восьмерики, поставлені впритул один до одного, і майже сферичні форми бані з ледве помітним ковніром створювали враження монументальності, цілісності об'єму й виразної пластичності. Ця монументальність наближала їх до кам'яних споруд. За своїм стилем близько до цієї групи стоять дерев'яні церкви Гуцульщини.

[ПГА, т.4, с.88-89]: По ул. Ломоносова. Деревянная, трехсрубная. Боковые срубы имеют верхи с одним заломом, средний - с двумя заломами. Различные по форме и размерам срубы - одинаковой высоты, объединены широким опасанием, а разнообразие верхов сглажено в композиции одинаковой крышей, в то же время выразительно выделяющей центральный объем. В интерьере высотно раскрытое пространство верхов, средний превосходит по размерам боковые. Бабинец открывается в неф двухъярусной фигурной аркой-вырезом. Высота среднего верха иллюзорно увеличивается ритмом горизонтальных и вертикальных линий заломов. Памятник является произведением подольской школы деревянной народной архитектуры.

© 2007, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)

Чортків на сайті "Украина - фотопрогулки"