Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Тернопільська область

         Бережанський р-н

Бережани
Жуків
Надрічне
Слов'ятин
Урмань

         Борщівський р-н

Висічка
Вовківці
Іване-Пусте
Сапогів

         Бучацький р-н

Білявинці

         Гусятинський р-н

Волиця
Козина
Копичинці
Крогулець

         Заліщицький р-н

Кошилівці
Солоне

         Збаразький р-н

Бодаки
Вишнівець
Колодне
Шимківці

         Зборівський р-н

Годів
Кальне
Розгадів
Серетець

         Козівський р-н

Конюхи
Мала Плавуча
Щепанів

         Кременецький р-н

Башуки
Новий Олексинець
Почаїв

         Лановецький р-н

Ванжулів

         Монастириський р-н

Григорів
Коропець
Монастириська
Чехів

         Підволочиський р-н

Галущинці
Скорики

         Підгаєцький р-н

Новосілка
Підгайці
Старе Місто
Шумляни

         Теребовлянський р-н

Деренівка

         Чортківський р-н

Нагірянка
Черкавщина
Чортків-1
Чортків-2

         Шумський р-н

Новостав

Крогулець


с. Крогулець, Гусятинський р-н, Тернопільська область. Показати на мапі


         Церква св.Параскеви і дзвіниця, остання третина XVIII ст.

Фото з путівника "Земля Тернопільська" (Тернопіль: Джура, 2003. С.108) ["Земля Тернопільська". Туристичний путівник. - Тернопіль: Джура, 2003. С.115]: Поблизу Крогульця на хуторі Кривенькім народився український письменник, літературознавець, перекладач, публіцист, художник, педагог і громадський діяч Богдан Лепкий (1872-1941). [...] Крогулець - батьківщина брата письменника - педагога, політичного і просвітницького діяча, прозаїка-документаліста Миколи Лепкого (1878-1945)[...]
Цінними архітектурними пам'ятками на Гусятинщині є дерев'яна церква св. Великомучениці Параскеви і дзвіниця (XVIII ст.) у Крогульці. Свого часу тут служив священиком батько Богдана, Миколи і Левка Лепких - отець Сильвестр, відомий у літературі як письменник Марко Мурава.

Фото 1917 року

Церква на фотографії 1917 року - ще під гонтом


Вигляд з півдня [ПГА, т. 4, с. 63]

[ПГА, т.4, с.63]: Внешний облик изменен позднейшими ремонтами. Деревянная, трехсрубная, одноверхая. В плане неф и бабинец приближаются к квадрату (неф слегка вытянут по продольной оси сооружения), апсида прямоугольная, ориентирована короткой стороной по длинной оси сооружения. Все три сруба равновысокие, окружены на половине высоты опасанием на ступенчато вырезанных кронштейнах.
Вертикальной осью памятника является верх нефа, увенчанный небольшой главой. Конструкция его представляет тип перекрытия, редко встречающийся среди памятников деревянной архитектуры: стены сруба переводятся в залом, грани которого слегка выгнуты, и затем переходят в суживающийся кверху низкий четверик, поддерживающий четырехгранный в основании усеченный шатровый свод. Залом и свод имеют в четырех углах узкие клинья (в заломе - на миниатюрных парусах), приближающие их форму к невыраженному восьмиграннику и делающие верх более пластичным. Свет из одного круглого окна в южной грани четверика верха усиливает впечатление высотного раскрытия нефа. Апсида перекрыта усеченным четырехгранным шатром, который скрыт снаружи под скатной крышей. Бабинец имеет плоское перекрытие, открывается в неф пятигранной аркой-вырезом. Вход расположен на южном фасаде бабинца, подчеркнут снаружи рубленым сегментного очертания навесом под двускатной крышей в пределах опасания, придающим памятнику народный характер.
В здании размещается музей атеизма. Памятник является произведением подольской школы деревянной архитектуры. Колокольня расположена на запад от церкви. Деревянная, трехъярусная, покрыта шатровой крышей. Три яруса - четверики, нижний - сруб, два верхних - каркасной конструкции. Открытая аркада верхнего яруса и широкое поддашие нижнего увязывают колокольню с архитектурой основного сооружения ансамбля.


За спостереженнями Миколи Жарких (14.08.1989 р.):
"Церква розташована в центрі села на головній вулиці. Вівтарем вона орієнтована на схід. Головний вхід на обійстя - з півдня. Дзвіниця розташована на південний захід від церкви. Місцеві жителі казали мені, що церква збудована в 1512 р."





© 2007-2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)