В 1838 г. сделаны пристройки. Деревянная, трехсрубная, трехглавая, с поддашием на фигурных выразительного рисунка кронштейнах-выпусках венцов срубов. Основные срубы одной высоты, перекрыты барочными верхами на восьмериках с двумя заломами, увенчаны главками. Компоновка масс динамична, ритмика членений развивается вверх и выявляет стройный силуэт компактно объединенных объемов с развитыми восьмериками. Бабинец отделен от центрального пространства трапециевидным вырезом. В интерьере высотное пространство всех срубов открыто до основания главок. На запад от церкви размещена деревянная, квадратная в плане, трехъярусная, увенчанная барочной главой с перехватом колокольня, первый ярус которой окружен поддашием на фигурных кронштейнах. Первый ярус срубный, верхние (четверик на четверике) - каркасные. Это - один из ансамблей памятников подольской школы народной архитектуры.

[Зінченко А.Л. Акти візитації монастирів і костьолів 18 - 1 п.19 ст. як історичне джерело. - "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с.]: Церква Покрови Богородиці в с. Лозовій, яка збереглася дотепер, за описом візитації 1782 - 1783 рр. - «ціла з дерева дубового, з трьома верхами, обмальована. Двері дубові, окуті на пасах залізних»,- читаємо про цю перлину подільської архітектури. За свідченням пароха церкви, її було закладено з благословення єпископа Львівського Анастасія Шептицького, а освячено шаргородським деканом Андрієм Ковпаковичем. Візита описує великий вівтар, на якому містилися три образи «один швабський, а два місцевої роботи полотна». Можливо, що частина ікон тієї давньої роботи збереглася і до цього часу. На жаль, після недавньої реставрації, малярі, запрошені духовенством Російської православної церкви, так «обновляли» розписи цієї церкви, що від української барочної стилістики не лишилося й сліду. Візита коротко описує образи, фіранки, ліхтарі, хоругви, плащаниці й інші предмети церковної належності. Окремо виділено церковні книги. Зазначено, що в церкві одна з Євангелій була почаївського, а інша - київського друку. Були й книги львівського друку (Служебник, Часослов, Требник та ін.). Це є свідченням того, що в широкій церковній практиці греко-католицької церкви XVIII ст. православна книга (як і загалом православна традиція) не розглядалася як чужа. Описано й церковні грунти. Вони були надані 1781 р. Юзефом Сосновським, який був тоді польсько-литовським гетьманом. В акті надання (він називався ерекцією) визначалося одне поле, площею сорок шнурів, вказувалося право пароха на «вільне мливо без черги і мірки», варіння пива, викурювання горілки й меду на «орендарських котлах без жодної оплати». Для власної потреби парох мас право, також, на вируб в лісі дерева для опалення. Церковна пасіка звільнялася від десятини на користь власника мастку. Парох мав право на свято продавати горілку й мед («na praznik y przez dwa dni szynkowania»).Там же знаходимо й свідчення, які стосуються повної життєвої конкретики. Візитатор наказував, щоб надалі не стягувати 3 гроші на паламаря, за сповідь від дорослих не вимагати більше трьох грошів, а від менших - скільки хто дасть. Церковному братству вказано належно записувати приходи й видатки.

[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 30-31]: Тяжкий стан простого люду Лівобережжя України першої половини XVІII ст. позначився і на архітектурі Покровських церков. Вони невеликі, дерев'яні, дещо убогі. ОДна з церков цього періоду - церква у с.Лозова Шаргородського району Вінницької області (1700-1702 рр.). Дерев'яна, тризрубна, триверха, з піддашшям на фігурних, виразного малюнку кронштейнах - випусках вінців зрубу. Основні зруби одної висоти, перекриті бароковими верхами на восьмериках із двома заломами, увінчані маківками. Компоновка мас динамічна, ритміка членувань розвивається догори і виявляє стрункий силует компактно з'єднаних об'ємів з розвиненими восьмериками. Бабинець відділений від центрального простору трапецієвидним отвором. В інтер'єрі висотний простір усіх зрубів відкритий до основ маківок.
На захід від церкви розміщена дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, увінчана бароковим верхом з перехватом дзвіниця, перший ярус якої оточений піддашшям на фігурних кронштейнах. Перший ярус зрубовий, верхні (четверик на четверику) - каркасні. Церква Покрови в с.Лозова - одна з небагатьох дерев'яних церков Поділля того періоду, що збереглися.

© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.