Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Вінницька область Вінниця

         Вінницький р-н

Вороновиця

         Іллінецький р-н

Дашів

         Могилів-Подільський р-н

Могилів-Подільський
Сугаки
Тропове

         Томашпільський р-н

Марківка

         Тульчинський р-н

Кірнасівка
Печера

         Шаргородський р-н

Конатківці
Лозова
Слобода-Шаргородська


Краєвид Південного Бугу і церкву Різдва Богородиці в селі Печера. 
Фото Петра Власенка, http://ua.vlasenko.net, 2005 р.

Між цими кадрами проминуло 9 років. Церква Різдва Богородиці над Південним Бугом. Фото Петра Власенка, 2005 р. (зверху) та Миколи Жарких, 1996 р. (унизу)

Церква і р.Бог. Вигляд з моста через р.Бог 
(архів М.І.Жарких, негатека, № 893-10. 11.07.1996 р.)

Печера


с. Печера, Тульчинський р-н, Вінницька область. Показати на мапі

Про історію і пам'ятки Печери (Печерський парк, мавзолей Потоцьких - маленький шедевр роботи архітектора Городецького, старовинний німецький млин на Південному Бузі та інші) читайте у Дмитра Малакова: [Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.112-125].

         Церква Різдва Богородиці, 1764, і дзвіниця, 1865

Церква Різдва Богородиці в Печері.
Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Церква Різдва Богородиці і дзвіниця, фото 2002 року

Церква Різдва Богородиці в Печері.
Фото Сергія Кіфоренка, 2005 р.

Фото Сергія Кіфоренка, 2005 р.

Церква знаходиться у фантастичному місці, без перебільшення - в одному з найгарніших в Україні. Заросле травою плато на високій горі понад Південним Бугом з давніх-давен вподобали люди. На стратегічно вигідному місці колись було велике городище. А десь у товщі скелястої гори заховані входи до древніх печер-сховищ, які й дали назву містечку. На цьому ж плато, зовсім поруч з місцем, де стоїть тепер церква, у 1682-1685 рр. побудував свій замок молдавський господар Дука. Після перевороту в Молдавії Дука втік, а його наступник Юрій Хмельницький, призначений турками, переніс резиденцію до Немирова. Покинутий Дукою мурований замок швидко занепав, і у 1764 році камінь з нього пішов на фундаменти і

огорожу церкви Різдва Богородиці, а століттям пізніше із залишків збудували дзвіницю. Тому недивно, що до реставрації дзвіниця без верху нагадувала вона не культову споруду, а, скоріше, оборонну вежу. Такою ми ще застали її, відвідавши Печеру у серпні 2002.


Церква і руїни дзвіниці у Печері

Церква Різдва Богородиці в Печері.
Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.

Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.

На пізніших фото, які нам довелося бачити, видно, що дзвіницю добудували, накрили бляхою і потинькували. На жаль, втрачено неповторний колорит чепурної церкви поруч з "дикою", масивною дзвіницею-вежею.
Під час нашого візиту над створенням цілком нових розписів всередині церкви якраз працював художник, з яким ми із задоволенням поспілкувалися.

Кам'яний хрест на подвір'ї. Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Кам'яний хрест (1786), про який пише Малаков

Краєвид гори з церквою 
з боку Південного Бугу. Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Краєвид гори з церквою з боку Південного Бугу


Дзвіниця до реставрації 
нагадувала оборонну вежу. Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Побудована у ХІХ ст. із залишків замку Дуки, дзвіниця до реставрації нагадувала оборонну вежу. 2002 рік

Вигляд з гори, де знаходиться городище і церква, на Південний Буг.
Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Краєвид усіяного валунами Південного Бугу з гори, де знаходиться церква

Вигляд з гори, де знаходиться городище і церква, на міст через Південний Буг.
Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Ще один печерський краєвид


Церковь Рождества Богородицы (1764) и колокольня (1865)
[Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.117] [Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.120-122] :
Следы валов, рвов, въездных ворот легко угадываются на вершине утеса, нависшего над рекой. В 1764 году камень дворца пошел на устройство фундаментов и ограды деревянной церкви Рождества Богородицы, поставленной рядом с древним городищем.
Церковь в Печере того же типа, что и винницкая или ганщинская. От последней ее отличает несколько повышенный первый ярус и отсутствие навеса. Со временем гонтовую кровлю заменила железная, а к западному и южному фасадам были пристроены ампирные тамбуры с полуколонками и фронтончиками - в духе времени (1838).
Интерьер печерского храма раскрыт на всю высоту, но в декоративном отношении уступает ганщинскому. Привлекает внимание гризайльная роспись, выполненная в 1830-е годы в виде архитектурных мотивов на внутренней поверхности второго яруса навы, колоритны гротескные орнаменты в серо-сиреневых тонах на плоскостях срезанного шатра.
Очень живописна колокольня (1865), поставленная отдельно по оси храма, с западной стороны. Осыпавшаяся штукатурка обнажает камни, взятые из разобранного господарского дворца.
Потемневшие от времени камни придают колокольне несколько архаический вид. Конструктивное решение этой восьмиугольной двухъярусной башни во многом восходит к традициям народной деревянной архитектуры.
Печера. Каменный крест. 1786
[Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.118]Рядом с церковью, на мягком травяном ковре белеет крест, высеченный из цельного камня. Серый лишайник с каждым годом все плотнее, все шире покрывает его поверхность с неровными буквами контррельефа: «Сие знамение креста сооружа раб божий...», а на обороте - «Року Божого 1786 мца мая дня 30». Любопытная деталь: по давней привычке резчик вытесал первую цифру года в виде буквы «а», а не единицы. Форма креста обусловлена технологией изготовления, учитывавшей как наименьшие затраты труда, так и требования заказчика: прочность и максимально насыщенный текст, в котором нужно было сообщить множество сведений и для которого нужна была большая площадь.


Общий вид. [ПГА, т. 2, с. 33]

[ПГА, т.2, с.32,34]:
Церковь Рождества богородицы 1764 г. и колокольня, 1865 г. Находятся на месте замка, построенного здесь в период 1682 - 1685 гг. В 1838 г. к церкви с запада, а в 1869 г. к центральному срубу с юга пристроили кирпичные притворы, акцентированные четырехколонными деревянными портиками с треугольными фронтонами.
Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане со значительным наклоном стен внутрь, перекрыты шатровыми главами на восьмериках с одним заломом, увенчаны декоративными главками. В интерьере эффект высотного раскрытия внутреннего пространства иллюзорно усиливается благодаря резкому залому, очень узким боковым граням восьмерика и наклону стен внутрь. Бабинец соединяется с центральным объемом двухъярусной аркой-вырезом. Верх украшен альфрейными росписями XIX в.
Компоновкой масс с преобладанием вертикальных членений, строгим силуэтом, совершенными пропорциями памятник относится к характерным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры.
В ансамбле с церковью сооружена кирпичная, двухъярусная, восьмигранная в плане колокольня, не имеющая завершения.






© 2007, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)



Стаття автора сайту "Роскошный Тульчин и романтичная Печера" в "Газете по-киевски"

Видання про дерев'яні храми Вінничини і бібліографія до нього
Церкви
Тульчинського р-ну
в базі даних
"Храми Поділля"