[ПГА, т.2, с.74]:
Один из образцов народного зодчества северной Волыни. Ремонты проводились в 1875 г. (подведены каменные фундаменты, устроен подвал, настланы новые полы, срубы обшиты досками), 1884 г. (реконструировано завершение) и 1895 г. (общий ремонт).
Трехчастная, с удлиненным в плане по продольной оси бабинцем, сруб которого одной высоты с нефом, а восточная часть ниже и меньших размеров. Сохранилось архаичной формы первоначальное шатровое перекрытие над апсидой и центральным срубом. Бабинец в интерьере имеет плоское перекрытие.
Черты народности особенно примечательны в интерьере, который раскрывается через арку-вырез. Представляют интерес живопись и резьба XVII-XIX вв.
В 1971 г. памятник реставрирован: восстановлены гонтовое покрытие крыши и завершения, отдельные конструкции перекрытия, заменены дверные и оконные заполнения.
[Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К., "Будівельник", 1970. С.124-126]:
Південний фасад церкви у с. Качин Волинської обл., 1598 р.
Обмір та реконструкція П.Г.Юрченка.
До наших часів збереглися зображення церков на старовинних гравюрах та кілька церков
XV-XVI ст., які є одними з найстаріших пам'яток дерев'яної архітектури. Ці пам'ятки мають
величезне, неоціниме значення. Через чотири сторіччя вони донесли до нас зразки дерев'яної
архітектури не тільки XVI ст., а й значно давніших часів, бо форми, які ми бачимо,
складались раніше. Мова йде про Миколаївську церкву у селі Середнє Водяне на Закарпатті,
яка згідно з церковними записами збудована в 1428 р., Святодухівську (1502 р.) і Троїцьку
(1593 р.), церкви у Потеличі, Великому і Рогатині (XVI ст.) на Львівщині, у Суходолах
(1580 р.) та Качині (1589 р.) на Волині і в Дорогинці (1600 р.) на Київщині.
Гранична ясність і простота загальної структури та лаконізм художніх форм згаданих пам'яток
наводять на думку, що риси ці є відгуком того давнього часу, коли ще складались елементарні
прийоми слов'янського дерев'яного будівництва, їх архаїзм відчувається не тільки в архітектурних
формах, але і в конструкціх окремих частин. І хоч внаслідок ремонтів та перебудов кожна з них
зазнала тих чи інших змін, все ж таки пізніші нашарування не вплинули на основні контури
первинного вигляду будови.
Церкви ці тризрубні, з панівними горизонтальними розмірами. У всіх провідною є одна композиційна
тема - центральний квадратний зруб, перекритий квадратним наметом. Але є між ними й різниця.
......................................................................................................................................
Волинські церкви в Качині і Суходолах, а також в Дорогинці є іншим варіантом старовинного типу
тризрубних церков, в якому всі три зруби мають високі квадратні наметові перекриття.
© 2007, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.
|
Стаття "Особливості становлення стилю бароко
у монумен-тальній дерев'яній архітектурі Полісся"
Стаття "Ґотизми в архітектурі дерев’яних храмів Полісся"
|