Всі сучасні фото на цій сторінці зробив Ростислав Линник у квітні 2007 р.

Вільхівку спеціально для нашого проекту відвідали Ростислав і Світлана Линники (квітень 2007 р.). За їх спостереженнями, церква розташована на пагорбі в центральній частині села, поруч знаходиться цвинтар. Іконостас виглядає як новий; стіни помальовані орнаментом, на стелі є й сюжетні розписи. Стінопис на вигляд також є новим (а може, його "підмальовували").
Зараз церква діюча, УПЦ КП. Вдалося розпитати місцевого священика про історію храму, і наступна інформація подаєтсья з його слів.
Церква збудована без жодного цвяха, в лісі, для хутору, що мав 40 хат - тому вона невеличка за розміром. Офіційно вона датується за вирізьбленою на одвірку датою "1782". Але нещодавно, коли в церкві міняли підлогу і зірвали стару, побачили на старій зрубині вирізьблену дату "1670".
Під час війни стався такий випадок. У приміщенні церкви засіли німці з біноклями, їх вичислили радянські солдати і поцілили у баню церкви снарядом, який пробив здоровенну діру.
За радянських часів церкву хотіли знищити в рамках боротьби з релігією, тим більше, що вона розташована впритул до території школи. Бульдозер вже стояв напоготові. Але якась людина з села якимось чином встигла занести Здвиженську церкву до реєстру пам'яток архітектури [звучить досить сумнівно, адже реєстри хто попало не складає - ДХУ]. Відтоді її не чіпали, але й нічого не робили заради її збереження.
Пізніше церкву віддали УПЦ КП.
Свого часу ікони з церкви забрали до Луцького музею волинської ікони. Частина й досі там експонується, а менш цінні повернули церкві.

[ПГА, т.2, с.67]: О дате строительства свидетельствует резная надпись над входом в притвор. Типичная для Волыни приземистая по своим пропорциям церковь.
Деревянная, трехсрубная, одноглавая, с частично сохранившимся поддашием на кронштейнах. Обшитые досками срубы - одной высоты, однако центральный выделен как своими размерами, так и массивной главой на восьмигранном световом барабане, увенчанной декоративной главкой.
Относится к группе памятников, наиболее полно сохранивших свои первоначальные формы. Преобладание горизонтальных членений достигнуто приемом, когда коньки крыш и карниз над барабаном находятся на одной линии, а карнизы срубов и поддашие сильно подчеркнуты. Представляет интерес в памятнике частично сохранившаяся настенная масляная живопись XIX в.
Колокольня, расположенная отдельно от церкви, деревянная, двухъярусная, завершена шатром.

© 2007, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.

Стаття "Особливості становлення стилю бароко у монумен-тальній дерев'яній архітектурі Полісся"

Стаття "Ґотизми в архітектурі дерев’яних храмів Полісся"