Церква Введення Пречистої Богородиці, збудована 1804 року, за всіма стилістичними ознаками належить до
групи місцевих дерев'яних церков, однак має перед іншими велику перевагу – вона єдина зберегла дерев'яне ґонтове покриття даху. Бляхою
вкрито лише барокове завершення вежі храму та главку над вівтарем. Бабинець і
нава церкви – рівноширокі, а п’ятистінний вівтарний зруб – вужчий.
Село, засноване 1611 року, у 1649 налічувало
31 особу, а в 1692 вперше згадується церква. У 1733 році зазначено дерев'яну церкву
Пресвятої Богородиці з трьома дзвонами.
Ікони до цієї церкви малювалися на самому початку XVIII сторіччя, про що свідчить
напис на старій іконі Спаса Вседержителя, зафіксований російським дослідником Всеволодом Саханєвим у 1932 році.
Про спорудження теперішньої церкви зберігся запис у парохіяльній книзі у Нижніх Воротах. Латинський текст від 7 липня 1804 року
повідомляє, що Іван Головка з Буківця від
себе пожертвував 20 ринських флоринів для нової церкви, яка тоді будувалася у Абранці.
Інтер’єр церкви прикрашають чудові вишивки місцевих майстринь Ганни Голяни, Олени
Голяни, Марії Голінки. Збережено іконостас кінця ХІХ сторіччя, велику ікону «Розп’яття»,
старий процесійний хрест.
Біля церкви стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця з бляшаним дахом і опасанням.
Нижній ярус – зрубний, верхній – каркасний. Шатровий дах утворено 16 гранями, в плані він
майже круглий. З трьох дзвонів найдавнішим є найменший, що відлили 1807 року Франц Лехерер та Пауль Шміц у Пряшеві
[М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].