To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia

Abranka


Abranka, Volovets` district, Zakarpattia region. Show on map

         Presentation of the Blessed Virgin church, 1804

Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Фото Карела Кучі (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.


Церква Введення Пречистої Богородиці, збудована 1804 року, за всіма стилістичними ознаками належить до групи місцевих дерев'яних церков, однак має перед іншими велику перевагу – вона єдина зберегла дерев'яне ґонтове покриття даху. Бляхою вкрито лише барокове завершення вежі храму та главку над вівтарем. Бабинець і нава церкви – рівноширокі, а п’ятистінний вівтарний зруб – вужчий.
Село, засноване 1611 року, у 1649 налічувало 31 особу, а в 1692 вперше згадується церква. У 1733 році зазначено дерев'яну церкву Пресвятої Богородиці з трьома дзвонами. Ікони до цієї церкви малювалися на самому початку XVIII сторіччя, про що свідчить напис на старій іконі Спаса Вседержителя, зафіксований російським дослідником Всеволодом Саханєвим у 1932 році. Про спорудження теперішньої церкви зберігся запис у парохіяльній книзі у Нижніх Воротах. Латинський текст від 7 липня 1804 року повідомляє, що Іван Головка з Буківця від себе пожертвував 20 ринських флоринів для нової церкви, яка тоді будувалася у Абранці.

Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Інтер’єр церкви прикрашають чудові вишивки місцевих майстринь Ганни Голяни, Олени Голяни, Марії Голінки. Збережено іконостас кінця ХІХ сторіччя, велику ікону «Розп’яття», старий процесійний хрест.
Біля церкви стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця з бляшаним дахом і опасанням. Нижній ярус – зрубний, верхній – каркасний. Шатровий дах утворено 16 гранями, в плані він майже круглий. З трьох дзвонів найдавнішим є найменший, що відлили 1807 року Франц Лехерер та Пауль Шміц у Пряшеві [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].
















© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]