To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Стінопис

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Збільшений фрагмент з написом

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Вигляд з вікна дзвіниці

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Ганок з відкритою галереєю

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Кам'яний хрест з 1807 р.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.
[Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья 
        (XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976]

Фото з книги [Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976]

Huklyvyj


Huklyvyj, Volovets` district, Zakarpattia region. Show on map

         Holy Spirit church, XVIIІ c.

Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Михайло Сирохман пише про церкву в Гукливому:
У верхньому кінці села збереглася найдавніша дерев'яна церква Воловецького району, збудована у ХVIII столітті з ялиці на фундаменті з річкового каміння, і належить вона до верховинських шедеврів. Церква дивовижно струнка і пропорційна. Кожен елемент органічно переходить в інший. Можливості дерева як матеріалу розкрито тут повністю і в доцільних лініях конструкції, і в стриманих художніх акцентах. Майстерно складено з масивних колод зрубні стіни. Площини двосхилого, вкритого ґонтом даху, переливаються всіма відтінками смерекової деревини. Вежа з бароковим завершенням – одна з пропорційно надосконаліших серед подібних веж. Стовпчики ґанку профільовано, одвірок має різьблення. Наву та вівтарний зруб перекрито арковим склепінням, бабинець – плескатим.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, 2008 р.


Частиною бездоганного архітектурного ансамблю є чарівна струнка дзвіниця заввишки вісім метрів, нижній ярус якої зрубний, а верхній, значно видовжений – каркасний. Подібна дзвіниця стояла і в Нижньому кінці, на старому цвинтарі, але її розібрали у 1940-хх роках. Біля церкви збереглися два давні кам'яні хрести.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.


Церква довго була закритою й називалася «музеєм атеїзму», що, дозволило зберегти недоторканим інтер'єр та іконостас 1784 року.
Пам'ятку було відреставровано у 1970–1971 роках, але з 1998 до 2001 року церква страшенно занепала через байдужість до культурних цінностей місцевої влади. Шинґли (ґонти)прогнили і дощ лив всередину. Найбільше постраждали кутові з’єднання, випуски вінців зрубів, ґанок, опасання. Ціною великих зусиль громадськості наприкінці 2001 року вдалося вкрити новим ґонтом дахи і опасання, але деревина зрубів уражена грибком і в окремих місцях підгнила.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, 2008 р.


Саме з гукливської церкви розпочалася акція порятунку та привернення уваги до дерев'яних церков. Тоді ж виявилося, що залишилося дуже мало майстрів, здатних виготовити дранку чи ґонти для покриття дахів церков. Увесь ґонт для перекриття церков у Гукливому, Уклині, Ясінях та нової церкви у Великому Бичкові виготовив Іван Молдован з села Щербовець Воловецького району.
На Воловеччині жив і працював один з останніх будівничих дерев'яних церков Василь Улинець, Фото Михайла Сирохмана що збудував за своє життя 10 церков. Його церкви були невеликі, дещо навіть спрощені. У Воловецькому районі збереглися два храми Улинця – у Пашків вці та Яблунові, але обидва зазнали архітектурних змін. На околиці Гукливого (давніше окреме сільце Веретичів) стоїть невелика дерев'яна церква, цікава як зразок православного будівництва з часу поширення православ'я у 1920–1930-хх роках. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]


Вигляд з південного сходу [ПГА, т. 2, с. 180] Фото Михайла Сирохмана

Фотографія з [ПГА] (1980-ті рр.) і сучасний вигляд церкви (фото Михайла Сирохмана)


[ПГА, т.2, с.181]: Деревянная (из еловых брусьев), трехсрубная, с тремя разноширокими срубами. Стены над поддашием и крыши покрыты гонтом, башня — дубовым лемехом. Фундамент сложен из речного камня на глиняном растворе. Над восточной частью посажена стройная барочная главка, над бабинцем возвышается квадратная башня с двухъярусным барочным завершением. Поддашие, опираясь на выпуски срубов, мягко опоясывает сооружение со всех сторон и прикрывает крыльцо на западном фасаде, декорированное резными столбиками. На полотнищах дверей нанесена резьба. Неф и восточная часть имеют коробовый свод, притвор — плоское перекрытие. Благодаря общей кровле над тремя срубами памятник выглядит компактным, снаружи почти не ощущается его трехчастное деление.
Колокольня, квадратная в плане, построена из того же материала, с рубленым первым ярусом опасением и каркасным — вторым. Шатровая крыша колокольни и стены покрыты гонтом. Памятник отреставрирован в 1970—1971 гг.

Фото Олени Крушинської, 2008 р. Дзвіниця. Загальний вигляд [ПГА, т. 2, с. 181]

Cучасний вигляд дзвіниці (фото Олени Крушинської) і світлина з [ПГА] (1980-ті рр.)


[Д.И.Гоберман. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970] [Д.И.Гоберман. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970] [Д.И.Гоберман. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]

Ілюстрації з фотоальбому [Д.И.Гоберман. Памятники деревянного
зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]


[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 130-131]:

[Від Верхнього Студеного] мы продолжаем наш путь по шоссе, петляющему меж высоких гор, среди которых доминирует на северо-востоке Великий Верх. Вершина эта «возвышается над всеми полонинами и Карпатскими горами и поэтому называется Великий Верх. Одним глазом она видит замок вместе с городом Мукачево, смотрит на берега Тисы и знамением снегов возвещает зиму поселениям, рассеянным по направлению к Дебрецену и Токаю; другой же гордый глаз устремляет она на вершины Карпатских гор, любуясь при этом королевством Галиции, иначе Польши», - писал местный патриот, неизвестный летописец Верховины XVII-XVIII веков из села Гукливого. У этого села, расположенного у подножия Великого Верха, где также сохранилась деревянная церковь XVIII века в стиле барокко, дорога ныряет под высоким железнодорожным виадуком и мчит вдоль вечно клокочущей в своем каменном ложе Вечи.


[Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976] [Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976]

Дзвіниця, розріз. План церкви. Ілюстрації з книжки [Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976]




© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]