Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Ясіня


с. Ясіня, Рахівський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі

         Церква Вознесіння Господнього (Струківська), 1824, i дзвiниця, 1813

Фото Олени Крушинської, травень 2009 р.

Вигляд церкви з її дзвіниці, перенесеної до новішої мурованої церкви неподалік.
Фото Олени Крушинської, травень 2009 р.

Листівка часів Підкарпатської Русі

Листівка з набору "Підкарпатська Русь", кінець 1930-х років. З колекції автора сайту


Фото Олени Крушинської, травень 2009 р. Ліворуч - зображення рідкісної поштової марки (з особистої колекції автора сайту), яка має цікаву історію. У 1930-ті роки Струківська церква в Ясіні стала своєрідним символом Підкарпатської Русі - під такою назвою Закарпаття входило до складу Першої Чехословацької республіки у 1919-1938 роках. Її часто можна побачити на чеських листівках, у фотоальбомах та інших публікаціях тієї доби. Згодом ця церква потрапить на раритет - поштову марку Карпатської України, спочатку - автономії в складі Чехословацької республіки, а потім - держави, яка існувала лише... один день. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. На марці бачимо напис "1.Сойм, 2.ІІІ.1939".

Листівка часів Підкарпатської Русі

Ще одна листівка часів Підкарпатської Русі, відправлена у червні 1937 року з Ясіні до чеського містечка Рузинь у Праги (подивитися на зворот). З колекції автора сайту


Прийнята парламентом конституція нової держави визначила її назву (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані герб (ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), жовто-блакитний стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Президентом було обрано Августина Волошина [...] В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. хортистська Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України [...] 16 березня 1939 р. зазнавши значних втрат, вони зуміли захопити Хуст, а 18 березня більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.
Вражає, що тільки 2 лютого був обраний 1-й Сойм, сама держава існувала 1 день, а про поштову марку, ще і з конкретною датою, встигли подбати.


Фото Олени Крушинської, вересень 2007 р.


ЯК ПОТРАПИТИ:
Церківник Кошук Микола Миколайович,
вул. Криворівня №251 (під пагорбом, де стоїть церква),
тел. +380982925950


За матеріалами, наданими Михайлом Сирохманом:
Селище Ясіня, засноване вихідцями з галицької Гуцульщини, згадується в документах 1505 року. Історія знаменитої, так званої «Струківської» церкви тісно пов'язана з історією заснування села. Місце, де розташована Вознесенська церква, люди вважають святим і переповідають, як кілька сотень років тому повертався додому, на галицький бік Карпат, гуцул Іван Струк з села Зеленого з отарою овець. Хороша погода і чарівна долина затримали пастуха, а коли вдарили морози, він кинувся до перевалу, але було вже пізно. Раптова зима засипала снігом дорогу. Іван Струк зрозумів, що овець провести через перевал не вдасться, і вернувся в долину. Збив сяку-таку кошару і залишив овець напризволяще в ясеновій хащі, а сам вирушив додому. Навесні Іван Струк з сином повернувся на місце, де залишив отару. Яким же було його здивування, коли він побачив усіх овець живими та ще й з приплодом. Тільки чудом можна було пояснити порятунок отари. Струк збудував на цім місці каплицю, а також хату з найбільшого ясена, пень котрого був такий широкий, що довкола нього могли сісти 12 людей, а в долині заснував село і дав йому назву Ясіня. Пізніше на місці каплиці збудували церкву і зветься вона за традицією Струківською, хоча посвячена вона як церква Вознесіння.

Фото Олени Крушинської, травень 2009 р.

Церква Вознесіння є однією з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині. Є якісь чари у співвідношеннях бічних та центральної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними. Церкву необхідно обійти довкола, щоб мати просторову уяву про неї, щоб оцінити кожну її частину. На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження – 1824 рік – та напис про те, що у 1894 році Василь Попадюк дав кошти на престіл, а Гриць Павлючок, Петро Павлючок та Юра Сплящук робили підвалини, одвірки та іншу роботу по оновленню церкви. Всередині збережено іконостас, шо походить з часу спорудження церкви. На жаль, ікони грубо перемальовано. У 1994 році до західного зрубу добудували з дерева додаткове приміщення.

Фото Олени Крушинської, травень 2009 р.
Фото Олени Крушинської, травень 2009 р.

Дзвіниця Вознесенської церкви за своїми архітектурними та художніми якостями посідає місце серед найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури. Усі,хто писав чи говорив про ясінську дзвіницю в один голос визнавали її «найгарнішою», «найдосконалішою», «такою, що немає собі рівних у краї». Нижній чотиристінний зрубний ярус вище піддашшя переходить у восьмерик, котрий оптично ділиться на три частини дашками. Восьмисхилий шатровий верх увінчує главка з хрестом. Світло і тінь вимальовують вишукані форми, акцентують горизонтальні членування, окреслюють кожну деталь дзвіниці. Висота смерекової споруди – 11 метрів. Переповідають,що вона була перенесена до Вознесенської церкви в 1895 році від знищеної пожежею церкви в північній частині селища. Верхній одвірок декоровано композицією з хреста і солярних знаків та написом «ANNO DOMINI 1813».

Фото Олени Крушинської, травень 2009 р.

У жовтні 1995 року в Ясіні відродилася греко-католицька громада. Богослужіння проводяться почергово з православними у стародавній Струківській церкві. Впродовж лютого 2006 року спільними зусиллями глави Закарпатської облдержадміністрації, селищного голови та греко-католицького священика о. Василя Соколовича старе ґонтове покриття дахів замінено новим. Роботу виконав майстер Михайло Паращик з помічниками. Вартісь ґонтів і роботи становила 12 тисяч гривень.


[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 116-119]:

Гравюра И. Ржержихи.

Ясиня. Струковская церковь. Гравюра И. Ржержихи. Следующая наша остановка - в центре Закарпатской Гуцулыщины, поселке Ясиня. Он растянулся на добрых 20 километров вдоль шоссе. При въезде в поселок, на одном из уступов горного хребта, резко обрывающегося у Тисы, стоит деревянная Струковская церковь, по преданию названная по имени гуцула, основавшего Ясиня и построившего на этом месте храм.
...Лет триста назад, когда не существовало еще Ясиня, вся эта долина была сплошным зеленым лугом, который регулярно орошали кристально чистые воды Черной Тисы. Не удивительно, что здесь решил еще некоторое время остаться с овцами гуцул Иван Струк, возвращавшийся из полонин домой, на галицкую сторону Карпат. Прекрасная долина, осеннее солнце задержали здесь Струна дольше, чем он предполагал. И только когда внезапный мороз своим дыханием опалил листву на деревьях и серебром инея покрыл луг, пастух со своими овцами пустился в дорогу, к перевалу. Но было уже поздно. Зима, которая в эти края приходит рано и внезапно, закрыла горы тяжелыми тучами. Холодный ветер стал кружить хлопья снега. Струк добрался до ясеневой рощи и, зарывшись в опавшие листья, решил переждать непогоду. Но громады снега оставались лежать на склонах гор, вьюга укрыла плотным белым ковром всю долину. Струк понял, что овец ему не удастся провести через перевал, и решил оставить их на произвол судьбы, сколотив им временную кошару у стога сена, заготовленного кем-то с лета, а сам вернулся домой.
С наступлением весны Струк пустился в путь со своим сыном, обратно в ту долину, где оставил овец, надеясь найти хоть какие-нибудь остатки стада.
За перевалом исчезли тяжелые зимние тучи, солнце в полной весенней красоте глядело на пробуждающуюся природу. Еще один поворот - и перед глазами путников открылась широкая долина, на дне которой блестела лента реки. И тут услышал Струк звуки, которые не могли обмануть старого пастуха. Блеянье овец! Бросив сани и поклажу, оба гуцула стремглав побежали в том направлении, откуда неслись эти звуки. В ясеневой роще, в кошаре, срубленной Струком, его овцы мирно доедали стог сена. Струк ничем не мог объяснить спасение стада, как только чудом. В благодарность он решил построить на этом месте церковь, а в долине основал село и дал ему название Ясиня. Так говорит легенда об оснований Ясиня и постройке Струковской церкви.
Существующий ныне храм относится к концу XVIII века. Он является одним из ценнейших памятников гуцульского деревянного зодчества. Творение народного мастера проникнуто сознанием торжественного покоя, величия и красоты. В Струковской церкви найдено удачное соотношение центрального купола и четырех прирубов с двускатными крышами. При взгляде на нее у нас не возникает ощущения подчиненности боковых помещений центральной башне с восьмискатным куполом прекрасных форм. Боковые срубы здесь именно таких размеров, чтобы достойно поддерживать "престиж" центрального верха, как удачно заметил украинский искусствовед Г. Н. Логвин.
Следует указать еще на одну особенность постройки. Прирубы по ширине меньше центрального квадрата, в результате извне он образует выступы. Эти углы придают особую пластичность постройке и обеспечивают плавность перехода от одного объема к другому. Все это, вместе взятое, придает Сруковской церкви скульптурную выразительность, кажется, что она вырезана талантливым гуцульским резчиком из цельного куска дерева.
Интерьер храма отличается особым уютом и в то же время не лишен торжественности. В церкви сохранилось несколько икон XVII века. Они отличаются тонкой цветовой гармонией, чисто народным типажом.
Рядом со Струковской церковью расположена стройная колокольня, объем которой решен в виде двух ярусов, восьмерик на четверике. В отличие от статичной композиции храма архитектурный образ колокольни вызывает впечатление непрестанного движения ввысь. Эти две постройки хорошо дополняют друг друга.


Вигляд з півночi [ПГА, т. 2, с. 197]

[ПГА, т.2, с.197]: Называется также "Струковская" по имени пастуха Ивана Струка, с которым народная легенда связывает основание церкви. Пятисрубная, одноверхая, крестовая в плане. К квадратному центральному срубу примыкают с четырех сторон более узкие срубы ветвей (незначительно укорочены боковые ветви). Срубы ветвей покрыты двускатными крышами с фронтонами, увенчанными небольшими главками. Восьмерик барабана центрального сруба вырастает из четверика выше свесов крыш и перекрыт шатровой с небольшим перехватом внизу кровлей. Шатер увенчан главкой на небольшом восьмигранном фонаре. Вокруг всех срубов устроено широкое поддашие на фигурно вырезанных выпусках венцов срубов. Памятник - наиболее яркое произведение гуцульской народной архитектуры.
К северу от памятника расположена двухъярусная колокольня. Четверик сруба первого яруса выше поддашия переходит в восьмерик, перекрытый шатровой крышей с небольшим перехватом. Верхний ярус зрительно расчленен на три части свесами кровли в уровне перехода четверика в восьмерик и низа голосников, обычно закрытых съемными щитами. Колокольня срублена из еловых брусьев, стены выше поддашия и крыши покрыты гонтом. Памятники реставрированы в 1971 г. (архитекторы Б.Я. Киндзельский, И.Р. Могытыч).





© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






Туристична марка, присвячена церкві в Ясіні
Туристична марка, присвячена церкві в Ясіні

Струківська церква в Ясіні - туристичнo-маркове місце
(ТМ №67)


[an error occurred while processing this directive]