Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Келечин


с. Келечин, Міжгірський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі

         Дзвіниця ХІХ ст.

Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.

Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.

Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Фото Карела Кучі (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.


На головній дорозі наступне село за Ізками – Келечин. У селі жив мудрець і казкар Михайло Шопляк- Козак. Від нього записано багато казок,легенд,бувальщин. За його переказом Келечин – не дуже старе село, заснувала його родина Зубаничів,і перша церква стояла на березі Зубаничівський. Ця церква була спалена татарами разом із священиком,що продовжував служити літургію, хоч люди й повтікали. Очевидно, йдеться про події XVI сторіччя, або про 1659 рік, коли кримські татари понищили багато сіл на південь і на північ від Хуста. На початку ХІХ століття згадується друга дерев'яна церква на 250 вірних, що стояла на цвинтарі, розташованому на березі Ковалівський (у Келечині поширене прізвище Коваль).. У 1871 році церква згоріла (вціліла лише дзвіниця).. Залишки зрубів пішли на хату діда згаданого казкаря, і це дало йому привід казати, що він живе в церкві.


Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.

Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.


Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.

Нижче цвинтаря, біля головної дороги 1895 року було збудовано третю церкву - типову кам'яну базиліку з вежею, присвячену св. Архангелу Михаїлу. Священиком тоді був Іван Волошин – батько знаменитого Августина Волошина, що народився в Келечині, згодом став священиком і присвятив життя своєму народові, а в 1939 році був обраний президентом Карпатської України. Президент Волошин (1874 –1945) був арештований каґебістами 1945 року в Празі і того ж року помер у московській Бутирській тюрмі. Пам'ять про видатного земляка увічнено в селі меморіальною дошкою.
На цвинтарі, вище від мурованої церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця, що вціліла після пожежі й досі служить цвинтарною капличкою. Нижній ярус, збудований з брусів шириною 17–18 см, має в плані майже квадрат, вкритий широкими площинами опасання, над ним маленький ґонтовий пояс прикриває місце з'єднання ярусів. Другий ярус наглухо оббито дошками і вкрито строгим чотирисхилим шатром. Одвірки декоровано скупим різьбленням. Дзвіниця домінує на пагорбі серед дерев і старих надмогильних хрестів, ностальгічно нагадує про прожиті життя, про відомих і невідомих келечинців та про втрачену в пожежі дерев'яну церкву, вигляд якої залишиться назавжди невідомим [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].

Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Краєвид з подвір'я дзвіниці. Фото Карела Кучі (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.






© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]