смт. Міжгір'я (Поточина), Міжгірський р-н, Закарпатська область.
Показати на мапі
Церква Воскресіння Господнього, 2006 р.
Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.
Михайло Сирохман пише про цю церкву:
Нова приємна будівельна тенденція
стверджується в Мiжгiр'ї. На початку ХХІ сторіччя з'являються нові дерев'яні
церкви, що за своїми конструктивними та мистецькими якостями відразу
переходять у розряд архітектурних пам'яток. У частині райцентру, що
зветься Поточина, греко-католицька громада збудувала дерев'яну церкву
Воскресіння Господнього.
У 2002 році мешканці міжгірського
житлового масиву Поточина, що налічує понад 300 дворів, вирішили збудувати церкву.
Священик о.Василь Мандзюк взяв за основу план стародавньої дерев'яної церкви в Крехові
на Львівщині і розробив цікавий проект бойківської церкви. Так після перерви в
200 років на Міжгірщині знову з'явилася бойківська церква, та ще й у супроводі дерев'яної
каплиці і дзвіниці. Великою перевагою церкви
є тесані бруси зрубів, кругляк здешевив би
враження від споруди. Ансамбль церковних
споруд відразу став окрасою Міжгір'я і привабливим місцем для туристів.
Будівництво розпочалося 2005 року. Майстри
з Негрівця Василь Шутак, Юрій Сідей, Василь
Сметана, Іван Сметана добре виконали роботу з деревом. Нижній ярус зробили з ялиці.
Церква 16 м завдовжки, 5,7 м завширшки
отримала три верхи – центральний здіймається на 3 м, бічні на 2 м. Юрій Сідей вкрив
дахи драницями. Каплицю зробив майстер із
Стригальні Василь Іванина. Елегантну дзвіницю збудував майстер з Лопушного Іван
Жаба з помічниками. Завершений ансамбль
було освячено 2006 року.
В іншому мікрорайоні Волівчик греко-католицька громада збудувала 2007 року каплицю
Найсвятішого Серця Христового і незабаром зводитиме церкву. Третя дерев'яна
церква з'явиться у присілку Прохідне.
Дерев'яні церкви зустрічаються у всіх селах
навколо Міжгір'я – у Лозянському, Сопках,
Стригальні, Запереділлі. Усі вони вкриті бляшаними покрівлями, доводиться напружувати уяву,
щоб побачити й оцінити їхню красу.
Церква в Запереділлі вся покрита металом,
але це чудовий взірець народного будівництва – міжгірський майстер Олекса Карпа
в 1931 році не лише створив пропорційну
компактну споруду, а й вміло використав
елементи сецесії. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]