Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.

Михайло Сирохман пише про цю церкву:
Нова приємна будівельна тенденція стверджується в Мiжгiр'ї. На початку ХХІ сторіччя з'являються нові дерев'яні церкви, що за своїми конструктивними та мистецькими якостями відразу переходять у розряд архітектурних пам'яток. У частині райцентру, що зветься Поточина, греко-католицька громада збудувала дерев'яну церкву Воскресіння Господнього.

У 2002 році мешканці міжгірського житлового масиву Поточина, що налічує понад 300 дворів, вирішили збудувати церкву. Священик о.Василь Мандзюк взяв за основу план стародавньої дерев'яної церкви в Крехові на Львівщині і розробив цікавий проект бойківської церкви. Так після перерви в 200 років на Міжгірщині знову з'явилася бойківська церква, та ще й у супроводі дерев'яної каплиці і дзвіниці. Великою перевагою церкви є тесані бруси зрубів, кругляк здешевив би враження від споруди. Ансамбль церковних споруд відразу став окрасою Міжгір'я і привабливим місцем для туристів. Будівництво розпочалося 2005 року. Майстри з Негрівця Василь Шутак, Юрій Сідей, Василь Сметана, Іван Сметана добре виконали роботу з деревом. Нижній ярус зробили з ялиці. Церква 16 м завдовжки, 5,7 м завширшки отримала три верхи – центральний здіймається на 3 м, бічні на 2 м. Юрій Сідей вкрив дахи драницями. Каплицю зробив майстер із Стригальні Василь Іванина. Елегантну дзвіницю збудував майстер з Лопушного Іван Жаба з помічниками. Завершений ансамбль було освячено 2006 року.

В іншому мікрорайоні Волівчик греко-католицька громада збудувала 2007 року каплицю Найсвятішого Серця Христового і незабаром зводитиме церкву. Третя дерев'яна церква з'явиться у присілку Прохідне. Дерев'яні церкви зустрічаються у всіх селах навколо Міжгір'я – у Лозянському, Сопках, Стригальні, Запереділлі. Усі вони вкриті бляшаними покрівлями, доводиться напружувати уяву, щоб побачити й оцінити їхню красу. Церква в Запереділлі вся покрита металом, але це чудовий взірець народного будівництва – міжгірський майстер Олекса Карпа в 1931 році не лише створив пропорційну компактну споруду, а й вміло використав елементи сецесії. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.