Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Село Мужiєво, більшість населення якого становлять угорці, розта- шоване за 7 км від Берегова. Вперше згадується в документах 1232 року, а у 1552 році населення прийняло вчення Кальвіна.В 1595 році громада вважалася однією з найбільш процвітаючих, а у 1657 році поляки під проводом князя Любомирського знищили село і спалили храм, дзвони ж втопили в ріці. Зруйновані села і містечка – такою була помста трансильванському князю Д’єрдю Ракоці ІІ за невдалий похід у Польщу.
Кам’яний пізньоготичний храм походить з XV сторіччя. Базилічний об ’єм, поставлений на кам’яному цоколі, включає в себе наву і святилище, завершене трьома гранями. Кути і стіни зміцнено контрфорсами. На західній стіні влаштовано вхід у вигляді перспективного порталу з аркою. На південній стіні між контрфорсами влаштовано вхід з обрамленням у формі стрілчастої арки з недавно прибудованим відкритим ґанком. Південні стіни святилища і нави прорізають пізньоготичні вікна. Стрілчасті арки вікон нави прикрашає майстерне кам’яне різьблення, різне на кожному вікні. Північна стіна вікон не має. Усередині нава умовно відділена від вівтарної частини великою півциркульною аркою, що спирається на вмуровані в стіни профільовані підп ’ятні камені. Пізньоготичні склепіння нави і святилища утворюють переплетення кам’яних ребер-нервюрів, замкнутих у центрі кам’яним замком.

Фото Карела Кучі (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.

Біля храму стоїть дерев’яна каркасна двоярусна дзвіниця. Нижній ярус майже до верху зашито дошками, вкриває його широке, зі стрімкими схилами, опасання. Вище від опасання здіймається корпус вежі, на дві третини оббитий дошками з профільованими лиштвами по верхньому краю. Арки голосниць підтримують чотирисхилий шатровий верх, увінчаний шпилем. Опасання і завершення вежі тепер вкрито бляхою. Перший дзвін із написом німецькою мовою походив з 1638 року і був, очевидно, дарунком німецьких протестантів.
Попри невеликі розміри,храм виглядає дуже монументально. Його компактні форми та суворого вигляду дзвіниця творять привабливий архітектурний ансамбль. Обидві споруди добротно відреставровано. Стіни церкви побілено, а на святилищі знято штукатурку, щоб продемонструвати майстерну кам’яну кладку [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.