Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Олександрівка


с. Олександрівка, Хустський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі.
GPS координати церкви: 48° 8' 9.25", 23° 30' 36.89"

         Церква св. Параскеви, XV ст., 1753

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.


ЯК ПОТРАПИТИ:
Зателефонувати бібліотекарці,
яка відкриє церкву для екскурсії:

тел. (03142)73161


За місцевим переказом, перша церква стояла в урочищі Потік, а теперішня є другою. Відомо також, що церкву переносили в межах села. На думку львівського дослідника Андрія Кутного, нижні бруси церкви походять з XV століття, а основну споруду завершили у квітні 1753 року, згідно з написом на південному фасаді над опасанням. У 1751 році, за два роки до відновлення, а, можливо і перенесення, так описано церкву: «дерев'яна, з вежею в дуже бідному стані, скоро розпадеться... Посвячена св. Параскевії».

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.


Загальна композиція форм олександрівської церкви подібна до храмів у Данилові, Крайникові та Сокирниці, але водночас вона має свої неповторні особливості. Тут вертикалізм не настільки виражений, знайдено рівновагу між вертикальною лінією вежі зі шпилем та горизонтальними лініями нави й вівтаря. Споруда розважливо увінчує широку поверхню пагорба і вимальовується чітким силуетом на тлі невисоких гір. Сільських хат майже не видно, новобудови не вносять дисонансу в патріархальну картину, незмінну вже кілька століть. Церква двозрубна, тридільна, з видимим нахилом стін до середини. Дубові зруби встановлено на потужних підвалинах довжиною 9,2 м та перетином 34–65 см. Опасання обіймає всі зруби. На головному фасаді – відкритий ґанок (на відміну від готичних церков у сусідніх селах). Вище здіймається вежа каркасної конструкції з чотирма вежками біля основи шпиля. Перед головним фасадом церкви стоїть каркасна, двоярусна, вишуканих пропорцій дзвіниця, вкрита шатровим верхом.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

В олександрівському храмі можна побачити багаті, найповніші і найліпше збережені настінні розписи, виконані у 1779 році майстром Стефаном Теребельським, і малювання народних майстрів. Про це повідомляє напис на західній стіні нави. Колись бабинець з плоскою стелею від нави з високим арковим склепінням відділяла зрубна стіна з відкритим порталом. Усередині ХIХ століття прохід було збільшено. Вівтарний зруб відгороджено чотирирядним іконостасом XVIII сторіччя.



[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 105-106]:

Село Александровка. Церковь Параскевы. XVII в. Совершенно иного строя храмовая постройка в соседнем селе Александровке. Сюда мы попадаем по проселочной дороге, огибающей холм, на котором возвышается даниловская Николаевская церковь.
Церковь Параскевы в селе Александровке, построенная в XVII веке, расположена на невысоком холме. Строитель этого храм создал прекрасное сооружение, в котором удачно найдены гармония и равновесие горизонтальных объемов с вертикалью башни. Потому эта постройка сродни окружающим ее невысоким холмам, по склонам которых разбежались отарой без пастуха небольшие вечнозеленые рощи. В отличие от церкви в Крайникоае, с ее закрытым крыльцом, с окнами, похожими на бойницы, мастер церкви Параскевы в Александровке крыльцо делает открытым, на высоких резных столбах с подкосами, образующими арочки.
Интерьер храма, бабинец, неф и алтарная часть покрыты росписями, выполненными в 1799 году "Стефаном маляром Теребльским". Алтарную часть от нефа отделяет уникальный по композиции иконостас. Он четырехъярусный. Такое членение зрительно увеличивает высоту нефа.

Вигляд з пiвнiчного заходу [ПГА, т. 2, с. 204]

[ПГА, т.2, с.205]: Деревянная (из дубовых брусьев), двухсрубная, трехчастная, с меньшим по размеру восточным срубом и крыльцом, примыкающим к притвору. Обшита дубовым лемехом. Коробовые своды восточного объема и нефа и плоские перекрытия бабинца скрыты под двумя крутыми двускатными крышами, лежащими в двух уровнях. Башня-колокольня каркасной конструкции вырастает из западного сруба и завершается подсебитьем, ошалеванным в нижней части вертикальными досками, украшенными фигурной порезкой. На фартуке основания шатра установлены четыре маленьких шпиля с фартуками у основания. К западному фасаду примыкает арочная галерея и крыльцо с кровлей на столбиках. Кровля крыльца переходит в поддашие, окружающее церковь со всех сторон. В интерьере сохранилась стенопись XVIІІ в. Притвор, неф и восточный объем были расписаны народными мастерами. Неф в 1779 г. расписан Стефаном, маляром Теребельским. Стенопись, выполненная в технике клеевой живописи, подчеркивает архитектонику сооружения и отличается изысканностью колорита, что ставит памятник в ряд выдающихся произведений украинского народного искусства. В ансамбле с памятником на запад от него находится колокольня. Деревянная, каркасной конструкции, двухъярусная, почти квадратная в плане. Нижняя часть первого расширенного яруса ошалевана, верхняя - открыта. Стены второго яруса колокольни обшиты гонтом до голосников. Шатровое завершение и опасание над первым ярусом покрыты лемехом. Реставрирована в 1969 г. (архит. И.Р. Могытыч). Памятник типичен для сооружений Потисья.





© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






Туристична марка, присвячена церкві в Олександрівці

Церква в Олександрівці - туристично-маркове місце (ТМ №9)


[an error occurred while processing this directive]