To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia

Oleksandrivka


Oleksandrivka, Khust district, Zakarpattia region. Show on map.
GPS координати церкви: 48° 8' 9.25", 23° 30' 36.89"

         St. Paraskeva church, XV c., 1753

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.


ЯК ПОТРАПИТИ:
Зателефонувати бібліотекарці,
яка відкриє церкву для екскурсії:

тел. (03142)73161


За місцевим переказом, перша церква стояла в урочищі Потік, а теперішня є другою. Відомо також, що церкву переносили в межах села. На думку львівського дослідника Андрія Кутного, нижні бруси церкви походять з XV століття, а основну споруду завершили у квітні 1753 року, згідно з написом на південному фасаді над опасанням. У 1751 році, за два роки до відновлення, а, можливо і перенесення, так описано церкву: «дерев'яна, з вежею в дуже бідному стані, скоро розпадеться... Посвячена св. Параскевії».

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.


Загальна композиція форм олександрівської церкви подібна до храмів у Данилові, Крайникові та Сокирниці, але водночас вона має свої неповторні особливості. Тут вертикалізм не настільки виражений, знайдено рівновагу між вертикальною лінією вежі зі шпилем та горизонтальними лініями нави й вівтаря. Споруда розважливо увінчує широку поверхню пагорба і вимальовується чітким силуетом на тлі невисоких гір. Сільських хат майже не видно, новобудови не вносять дисонансу в патріархальну картину, незмінну вже кілька століть. Церква двозрубна, тридільна, з видимим нахилом стін до середини. Дубові зруби встановлено на потужних підвалинах довжиною 9,2 м та перетином 34–65 см. Опасання обіймає всі зруби. На головному фасаді – відкритий ґанок (на відміну від готичних церков у сусідніх селах). Вище здіймається вежа каркасної конструкції з чотирма вежками біля основи шпиля. Перед головним фасадом церкви стоїть каркасна, двоярусна, вишуканих пропорцій дзвіниця, вкрита шатровим верхом.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

В олександрівському храмі можна побачити багаті, найповніші і найліпше збережені настінні розписи, виконані у 1779 році майстром Стефаном Теребельським, і малювання народних майстрів. Про це повідомляє напис на західній стіні нави. Колись бабинець з плоскою стелею від нави з високим арковим склепінням відділяла зрубна стіна з відкритим порталом. Усередині ХIХ століття прохід було збільшено. Вівтарний зруб відгороджено чотирирядним іконостасом XVIII сторіччя.



[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 105-106]:

Село Александровка. Церковь Параскевы. XVII в. Совершенно иного строя храмовая постройка в соседнем селе Александровке. Сюда мы попадаем по проселочной дороге, огибающей холм, на котором возвышается даниловская Николаевская церковь.
Церковь Параскевы в селе Александровке, построенная в XVII веке, расположена на невысоком холме. Строитель этого храм создал прекрасное сооружение, в котором удачно найдены гармония и равновесие горизонтальных объемов с вертикалью башни. Потому эта постройка сродни окружающим ее невысоким холмам, по склонам которых разбежались отарой без пастуха небольшие вечнозеленые рощи. В отличие от церкви в Крайникоае, с ее закрытым крыльцом, с окнами, похожими на бойницы, мастер церкви Параскевы в Александровке крыльцо делает открытым, на высоких резных столбах с подкосами, образующими арочки.
Интерьер храма, бабинец, неф и алтарная часть покрыты росписями, выполненными в 1799 году "Стефаном маляром Теребльским". Алтарную часть от нефа отделяет уникальный по композиции иконостас. Он четырехъярусный. Такое членение зрительно увеличивает высоту нефа.

Вигляд з пiвнiчного заходу [ПГА, т. 2, с. 204]

[ПГА, т.2, с.205]: Деревянная (из дубовых брусьев), двухсрубная, трехчастная, с меньшим по размеру восточным срубом и крыльцом, примыкающим к притвору. Обшита дубовым лемехом. Коробовые своды восточного объема и нефа и плоские перекрытия бабинца скрыты под двумя крутыми двускатными крышами, лежащими в двух уровнях. Башня-колокольня каркасной конструкции вырастает из западного сруба и завершается подсебитьем, ошалеванным в нижней части вертикальными досками, украшенными фигурной порезкой. На фартуке основания шатра установлены четыре маленьких шпиля с фартуками у основания. К западному фасаду примыкает арочная галерея и крыльцо с кровлей на столбиках. Кровля крыльца переходит в поддашие, окружающее церковь со всех сторон. В интерьере сохранилась стенопись XVIІІ в. Притвор, неф и восточный объем были расписаны народными мастерами. Неф в 1779 г. расписан Стефаном, маляром Теребельским. Стенопись, выполненная в технике клеевой живописи, подчеркивает архитектонику сооружения и отличается изысканностью колорита, что ставит памятник в ряд выдающихся произведений украинского народного искусства. В ансамбле с памятником на запад от него находится колокольня. Деревянная, каркасной конструкции, двухъярусная, почти квадратная в плане. Нижняя часть первого расширенного яруса ошалевана, верхняя - открыта. Стены второго яруса колокольни обшиты гонтом до голосников. Шатровое завершение и опасание над первым ярусом покрыты лемехом. Реставрирована в 1969 г. (архит. И.Р. Могытыч). Памятник типичен для сооружений Потисья.





© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






Туристична марка, присвячена церкві в Олександрівці

Церква в Олександрівці - туристично-маркове місце (ТМ №9)


[an error occurred while processing this directive]