To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia



Фото Олени Крушинської,
листопад 2014 р.:

Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р.

Таблиця на стіні біля входу

Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р.

На околиці Підполоззя розташовані найбільші на Латориці пороги

Pidpolozzia


Pidpolozzia, Volovets` district, Zakarpattia region. Show on map

         St. Mary Magdalene chapel, 1880s.

Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р.

Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р.


Михайло Сирохман пише:
Частина села під назвою Полище простяглася вздовж дороги на Жденієво. Це поселення заснували німецькі колоністи (по-місцевому, шваби), запрошені графом Шенборном для роботи на лісорозробках. Початком заселення німцями Полища вважають 1872 рік,коли тут поселилося 9 німецьких сімей з Чехії. З Австрії прийшли Райхл, Файт, Кмент, Вайс, Шерґер, Гайпел. Інших звали Ґюнтнер, Зімон, Найкснер, Майнґаст, Реслер. У 1880 році вже були 43 поселенці,всі були чудовими теслями і незабаром поставили з дерева хати, каплицю та школу.

Фото Михайла Сирохмана Фото Михайла Сирохмана

Фото Михайла Сирохмана


Після Другої світової війни, з приходом радянської влади багато німців зазнало репресій. Батьки боялися говорити з дітьми німецькою, і так поступово втрачалася рідна мова. Німецька школа служила стайнею під час колективізації, пізніше – адмінбудовою колгоспу. Змішані шлюби довершили асиміляцію. На 2000 рік німецькою володіло лише троє старих людей.
Каплицю каркасної конструкції, присвячену св. Марії-Маґдалині, спорудили місцеві майстри-німці близько 1880 року. На думку Івана Шімона (1895–1990), фінансували будівництво власники пилорами Ройзман і Вук. Маленька споруда – стримано-елегантна, дуже гарна в пропорціях та архітектурних деталях і унікальна як єдина збережена мала сакральна форма сільського будівництва закарпатських німців. Вишуканим елементом є мініатюрна вежка під бляшаним шатриком (давніше вкритим ґонтом), що увінчує гребінь даху, випуски крокв двосхилого даху декоровано профілюванням. У плані каплиця має розміри 3,25 на 6,35 м, а 2,30 м довжини припадає на відкритий ґанок,  Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р. утворений чотирма стовпами з ворітцями між ними. Усередині стіни вертикально обшиті дошками з нащілинниками. На стінах чотири образи гарної роботи та хрести. По боках дві характерні для багатьох римо-католицьких храмів статуї – фігури експресивні, трохи сентиментальні. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].


Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р.

Річка Латориця на околиці Підполоззя.
Фото Олени Крушинської, листопад 2014 р.


© 2009-2014, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]