Фото Олени Крушинської,червень 2009 р.

Михайло Сирохман пише:
"Село в долині Репинки – Пилипець, вперше згадується у 1463 році, а назва походить від імені першого поселенця – вівчаря Пилипа. Найдавнішу церкву збудували в урочищі Закуття на початку 1500-х років, але вона згоріла. Друга церква Благовіщення Господнього була збудована посеред села, на пагорбі Юрчика в 1671 році, згоріла в 1758. У 1801 році в селі були дві дерев'яні церкви – головна на 340 вірних і мала, на 120 вірних у верхньому кінці. Верхня церква вже тоді була в поганому стані, і речі з неї перенесли до нижньої, яка дотепер прикрашає село.
Переважає версія, згідно з якою розкішну барокову церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудували із смерекових брусів з 1759 до 1762 року. Певна перебудова могла 40 відбутись у 1841 році (табличка з цією датою прибита на північній стіні нави), ремонти проводились у 1941 та 1961 роках. У 1979 році церкву перекрили новими драницями. Переповідають, що в 1939 році угорське окружне керівництво пропонувало громаді збудувати муровану церкву взамін на деревину липи, ясенів та яворів, що росли довкола церкви, але люди відмовилися. Форми споруди суворі та величні. Рівноширокі бабинець і нава утворюють більший зруб,а вівтарна частина – менший. Обидва зруби вкриті крутими двосхилими дахами. Головне декоративне навантаження несуть західний фасад і вежа, увінчана бароковими формами. Зустрічаємо тут і нове явище у порівнянні з бароковими церквами сусідньої Воловеччини – вишукану аркаду нижніх голосниць та чудовий архітектурний елемент – ґанок з профільованими стовпчиками, зараз, на жаль, закритими новою обшивкою з дощок і скла. В інтер'єрі збережено іконостас XVIII століття."

Фото Михайла Сирохмана (ліворуч) та Олени Крушинської, червень 2009 р.

"Поруч стоїть монументальна дерев'яна дзвіниця, збудована, можливо, у 1758 році. Нижній зрубний ярус вкриває опасання, верхній ярус обшито дошками і завершено восьмисхилим шатром. Старі дзвони забрали в першу світову війну, три нові відлито в ливарні Ференца Еґрі 1924 року. Ще одна дерев'яна дзвіниця, збудована, ймовірно, на початку ХХ століття, розташована на пагорбі у верхній частині села, де колись стояла дерев'яна церква. Нижній зрубний ярус дзвіниці збудовано лише з трьох брусів, він нагадує скоріше цоколь. Основний корпус утворють два каркасні яруси, вкриті восьмигранним шатром. Водночас дзвіниця збудована дещо спрощено як з художнього, так і з конструктивного боку. З трьох невеликих дзвонів найбільший має напис «Року Божого 1679». Третя дерев'яна дзвіниця Пилипця служить місцем відправ для верхнього кінця села. Споруджено її, очевидно, в кінці ХІХ сторіччя" [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 128-129]:

В «сердце Верховины», как назвал эти места С.-К. Нейман, мы опять подходим к Бойковщине, на этот раз у юго-восточных ее границ. Именно здесь проходит граница влияния мараморошской готики, бойковского зодчества, лемковоких построек, сюда докатилась волна барокко. Потому в Репинном нас провожает шпиль деревянного готического храма, а уже через десять километров - полное господство барокко.
В селе Пилипец мы встречаемся с храмом Рождества XVIII века в стиле барокко. Этот стиль здесь проявляется не только в архитектурных формах, но и в устранении основной вертикальной оси. Меняется вид фасада, он становится массивнее, тяжелее, нет уже острого треугольного фронтона, башня теряет свою легкость. Но при этом она органически соединяется с фасадом, галерея которого как бы поднимает ее.

Фото Олени Крушинської, червень 2009 р.

Церква на малюнку поч. ХХ ст. Надіслав Віктор Громик

[ПГА, т.2, с.189]: Деревянная, двухсрубная, трехчастная, с равноширокими срубами нефа и бабинца, накрытыми одной высокой двускатной крышей, и меньшим восточным срубом, перекрытым более низкой двускатной крышей. Построена из еловых брусьев, угловые соединения выполнены «в ласточкин хвост» без остатка. Памятник со всех сторон окружен поддашием, опирающимся на фигурные выпуски венцов типа «качур». К западной стене бабинца примыкает открытое крыльцо на резных столбиках. Над крыльцом выше поддашия западный сруб окружен ажурной аркадой, над которой поднимается невысокая квадратная в плане каркасная башня с барочным многоярусным завершением. Стены башни в нижней части покрыты гонтом, в верхней, с декоративным циферблатом, ошалеваны вертикально досками. Поддашие, крыши и стены над поддашием также покрыты гонтом. Завершение башни покрыто лемехом, окрашенным в красный цвет. Центральный объем церкви перекрыт коробовым сводом, бабинец и восточный объем - плоскими перекрытиями.
К юго-востоку от памятника находится деревянная, двухъярусная, квадратная в плане колокольня, перекрытая восьмигранным шатровым завершением. Нижний ярус колокольни - рубленый, верхний - каркасной конструкции, ошалеванный вертикально досками.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.