Фото Олени Крушинської, січень 2009 р.

Михайло Сирохман пише:
Перша згадка про нього зустрічається в писемних джерелах 1457 року. За легендою, перша церква мала форму хати і стояла на березі за рікою, де зараз присілок Монинці. Інша церква була споруджена з дубового дерева на підсипаній ділянці біля болотистої місцевості Бодрук, в центрі теперішнього села. Легенда змальовує драматичний фінал її існування – церкву поглинула мочариста земля.
Дмитрівська церква, збудована із смерекових брусів 1780 року, є чудовим зразком поширеного на міжгірській Верховині «готичного » стилю. Це досить велика церква – значні розміри зрубів, круті схили дахів, вежа строгої форми надають споруді монументальності. На головному фасаді шість різьблених стовпчиків підтримують опасання, вище від опасання влаштовано з трьох боків аркаду нижніх голосниць, башта над бабинцем вкрита восьмисхилим шатром, який переходить у високий шпиль. Церква не відрізняється загальними формами від «барокових» церков, «готичним» є лише шпилясте завершення вежі. В інтер'єрі нава і вівтарний зруб перекриті арковими склепіннями, бабинець має плоску стелю. Збереглося чудове різьблення ХVIII сторіччя та пізніших часів. Світичі вирізьбили соймівські майстри Дмитро Фічоряк та Михайло Кінч.
Датується церква різними роками другої половини XVIII сторіччя. Усталеною датою є 1780 рік, хоча 1751 в селі згадуються дві дерев'яні церкви Св. Великомученика Дмитра. Більша, біля якої мешкав парох, була в доброму стані, покрита шинґлами. Мала всі образи, всі церковні книги і два дзвони. «Вишня церков же без книг, звони два, снаряди к литургії потрібні і образи, нич инше не має».
У радянський період антирелігійна кампанія набувала часом особливо варварського характеру. Комуністичні керівники потай вишукували по селах декласованих осіб, які за пляшку горілки чи винагороду могли підпалити церкву. Таким чином були знищені чудові церкви в сусідніх селах Майдан і Сойми. На початку 1970-хх років була спроба підпалення репинської церкви, але селяни встановили чергування і вчасно погасили вогонь. З 1993 року церква знову греко-католицька. На жаль, на початку 1990-хх перемальовано стародавні ікони, а восени 1995-гго всю споруду оббили бляхою. Зусиллями греко-католицької єпархії та єпископа Мілана Шашіка розрозблено план повної реставрації церкви. Коштами допомогла римо-католицька дієцезія німецького міста Кьольн за посередництва французького журналіста Домініка Комбета.

[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 126]:

В первом же селе за поворотом, в Репинном, мы вновь встречаемся с мараморошской деревянной готикой. Здесь находится деревянная Дмитровская церковь XVIII века. Она выглядит более массивной, чем церковь в селе Майдан. Широкая квадратная башня с низкой аркадой возвышается над бабинцем. Шпиль, довольно широкий в своей основе, посажен на воеьмискатную крышу. Передний фасад облегчен только низкой аркадой обхода да крыльцом на резных столбах.

[ПГА, т.2, с.190-191]: Деревянная, трехсрубная. Возведена из еловых бревен. Крыши, стены выше поддашия и башни покрыты гонтом, шатер и шпиль - лемехом. Центральный прямоугольный сруб нефа шире прямоугольных срубов бабинца и восточного объема. К западной стене бабинца пристроена двухъярусная каркасная галерея. Нижний ярус галереи прикрыт поддашием, опирающимся у двух срубов церкви на выпуски венцов. Аркада верхнего яруса галереи выше поддашия обходит с трех сторон бабинец. Неф с бабинцем перекрыты общей высокой крышей, к которой примыкает более низкая двускатная крыша. Над западным срубом возвышается каркасная квадратная в плане башня, покрытая восьмигранной шатровой крышей, переходящей в высокий шпиль. Под шатровой крышей устроена аркада голосников. Неф и восточный объем перекрыты коробовыми сводами, бабинец - плоским перекрытием. У западной стены нефа устроены хоры. В памятнике сохранились художественная резьба XVIII в. местной работы, а также станковая темперная живопись XVII в.

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.