Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Розтока


с. Розтока, Міжгірський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі

         Церква Введення Пр. Богородиці, XVII ст., 1759, і дзвіниця XVIIІ ст.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.


Відразу за Подобівцем можна повернути ліворуч у затишну долинку, де за 3 кілометри від центральної дороги розташоване село Розтока. Церква Введення Пресвятої Богородиці, розташована на крутому схилі в оточенні дерев поважного віку, має тільки їй притаманні пропорції та художні деталі. У ХVII столітті це була бойківська церква з трьома верхами, що зменшувалися догори ступінчастими заломами. Можливо, в 1759 році,згідно з написом на південних дверях, церква набула сучасного барокового вигляду. Вежа з восьмигранною банею має горизонтальне членування. Колись відкритий ґанок перетворено на засклену веранду. Дерев'яну дзвіницю, типову для закарпатської Бойківщини, збудували біля церкви у XVIII сторіччі. Такі дзвіниці поширені по всій Міжгірщині. За формою і конструкцією вони подібні до дзвіниць сусідньої Воловеччини, але воловецькі значно менші.
У селі розповідають, що заможні господарі Розтоки купили церкву в сусідньому Студеному і, розібравши, перевезли волами через гори, що розділяють долинки двох сіл. За іншим переказом, церкву купили в одному з галицьких бойківських сіл і привезли в нижнє село, але заможні люди з Вишнього Кінця вночі перетягли волами розібрану церкву до своєї частини села.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

Збереглися написи, що доносять до нас імена людей, що колись піклувалися про церкву. Це Василь Довганич, що купив у 1709 році ікону Благовіщення, Роман Тяскайло, що «ізробив» образ Богородиці, Ілько Головчин, що вирізав царські врата. Напис на дошці біля південних дверей повідомляє про смерть ктитора церкви 1800 року.

Фото Олени Крушинської, травень 2008 р.

У 2001 році громада продала за безцінь старий іконостас та багато окремих ікон, а кошти використала для обладнання нової дерев'яної церкви, доволі немічної у порівнянні зі стародавньою красунею. Величезну ікону народного малювання «Страшний суд» теж перенесли до нової церкви. Стара Введенська церква залишилася порожньою, покриття дахів було в критичному стані, все реальнішою ставала загроза знищення чудової пам'ятки. Влітку 2005 року майстри з Синевирської Поляни на чолі з Іваном Руснаком перекрили дахи церкви новою дранкою [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].


Вигляд з півдня [ПГА, т. 2, с. 191]

[ПГА, т.2, с.191]: Первоначально в XVII в. была трехглавой с заломами. Возможно в 1759 г. (резная надпись на южных дверях) перестроена и получила существующий облик.
Деревянная. Срублена из еловых брусьев до поддашия и из полубревен в верхней части. Башня стены выше поддашия и крыша покрыты гонтом, завершение башни - лемехом. К пятистенному срубу нефа и бабинца примыкает с востока узкий прямоугольный сруб. У западной стены бабинца под поддашием - одноярусная каркасная галерея. Неф и бабинец перекрыты общей высокой крышей, восточный объем - более низкой. Церковь окружена поддашием на выпусках венцов срубов. Башня квадратная в плане, двухъярусная, с барочным завершением. Церковь имеет двое дверей. Неф перекрыт коробовым сводом, над восточным объемом и бабинцем - плоские перекрытия. У западной стены нефа устроены хоры. Над вторым ярусом бабинца - срубная нижняя часть башни. Надстроенная верхняя часть башни - каркасной конструкции. В памятнике сохранились произведения станковой темперной живописи закарпатских мастеров XVI-XVIII вв.
На запад от памятника находится двухъярусная, квадратная в плане колокольня, покрытая восьмигранной шатровой крышей. Нижний рубленый ярус покрыт широким поддашием, верхний с открытой круговой аркадой голосников - обшит вертикально досками. Все крыши покрыты гонтом.






© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]