Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Середнє Водяне


с. Середнє Водяне, Рахівський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі

         Церква Св. Миколи ("долішня", або "нижня"), XVII ст.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р. Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р. (ліворуч), і Томаша Главачка, травень 2006 р.


Михайло Сирохман пише:
Нижня Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів – більшого прямокутного, що ділиться на наву і бабинець, і меншого п'ятигранного вівтарного зрубу. Обидва зруби вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець – трапецієподібним,а вівтарний зруб – плоским перекриттям. Висока каркасна башта вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини. Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є двері на південному фасаді, натомість західний дверей немає. Напис на зрубі розповідає, що «подважен бисть храм святий року божого 1699». Майстер був місцевим русичем, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40–50 років до підважування, тобто в середині XVII століття. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].

Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Фото Томаша Главачка (http://kostelyazvonice.wz.cz), 2006 р.


[Д.И.Гоберман. Памятники деревянного
зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]

Ілюстрація з фотоальбому [Д.И.Гоберман. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]



[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 109-110]:

Село Середнее Водяное. Николаевская церковь. Нижняя. XVII вв. В 25 километрах от слияния Теребли с Тисой мы попадаем в долину речки Ашпицы. Здесь расположено несколько сел, основание которых связано с "валашской колонизацией" XIV-XV веков. В этот период через Мараморош прошло несколько волн пастушеской колонизации, захватившей всю территорию Карпат и достигшей северной Моравии, где до сих пор сохранилась название "Моравская Валахия". В ней приняли участие не только выходцы из Валахии, но и значительная часть украинского населения Карпат, родственного им по занятию.
Село Середнее Водяное, в котором мы останавливаемся, было основано на "валашском праве" выходцами из Валахии. Население здесь и сейчас говорит на румынском языке. В селе возвышаются два холма, увенчанных темными силуэтами деревянных храмов с высокими, оригинального завершения башнями. Оба храма одинаковы по типу и посвящены одному и тому же святому - Николаю. Одна церковь называется Николай Верхний, а другая Николай Нижний. По всей вероятности, они построены одной артелью в середине XVII века, но во вторую постройку, храм Николая Нижнего, мастера внесли некоторые изменения.
Храмы в Середнем Водяном сохранили много черт суровой архитектуры XIII-XV веков оборонительного типа. В них нет никаких украшений на срубе и на косяках дверей. Оконца маленькие и, скорее, похожи на бойницы. Над бабинцем вздымается высокая башня с открытой галереей и пирамидальным завершением. Широкое опасанье создает глубокую тень и как бы прижимает вниз основной сруб, потому крыша крутой формы кажется еще выше. Все это придает храмам в Середнем Водяном суровый, мужественный вид, который роднит их с оборонительным романским зодчеством. Их силуэты на фоне окружающего пейзажа, невысоких холмов, покрытых лесом, кажутся вытесанными из серого карпатского гранита.


Вигляд з півночi [ПГА, т. 2, с. 197]

[ПГА, т.2, с.197]: Деревянная, двухсрубная, трехчастная, с более узким пятигранным восточным объемом. Срублена из высоких дубовых брусьев. Высокая и крутая двускатная крыша перекрывает все три сруба, над восточным объемом она становится граненой. Все срубы опоясывает поддашие, опирающееся на выпуски бруса верхне-го венца и кронштейны. Центральный сруб перекрыт коробовым сводом, бабинец - трапециевидным, восточный сруб - плоским перекрытием. Над бабинцем возвышается стройная башня с подсебитьем и строгим шатровым завершением. Поддашие, стены (в срубе над опасанием) и завершение башни покрыты гонтом, сохранившим следы красной покраски, крыша - дранью.





© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]