To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia

Serednie Vodiane (lower)


Serednie Vodiane (lower), Rakhiv district, Zakarpattia region. Show on map

         St. Nicholas church (lower), XVII c.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р. Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р. (ліворуч), і Томаша Главачка, травень 2006 р.


Михайло Сирохман пише:
Нижня Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів – більшого прямокутного, що ділиться на наву і бабинець, і меншого п'ятигранного вівтарного зрубу. Обидва зруби вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець – трапецієподібним,а вівтарний зруб – плоским перекриттям. Висока каркасна башта вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини. Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є двері на південному фасаді, натомість західний дверей немає. Напис на зрубі розповідає, що «подважен бисть храм святий року божого 1699». Майстер був місцевим русичем, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40–50 років до підважування, тобто в середині XVII століття. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].

Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Фото Томаша Главачка (http://kostelyazvonice.wz.cz), 2006 р.


[Д.И.Гоберман. Памятники деревянного
зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]

Ілюстрація з фотоальбому [Д.И.Гоберман. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]



[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 109-110]:

Село Середнее Водяное. Николаевская церковь. Нижняя. XVII вв. В 25 километрах от слияния Теребли с Тисой мы попадаем в долину речки Ашпицы. Здесь расположено несколько сел, основание которых связано с "валашской колонизацией" XIV-XV веков. В этот период через Мараморош прошло несколько волн пастушеской колонизации, захватившей всю территорию Карпат и достигшей северной Моравии, где до сих пор сохранилась название "Моравская Валахия". В ней приняли участие не только выходцы из Валахии, но и значительная часть украинского населения Карпат, родственного им по занятию.
Село Середнее Водяное, в котором мы останавливаемся, было основано на "валашском праве" выходцами из Валахии. Население здесь и сейчас говорит на румынском языке. В селе возвышаются два холма, увенчанных темными силуэтами деревянных храмов с высокими, оригинального завершения башнями. Оба храма одинаковы по типу и посвящены одному и тому же святому - Николаю. Одна церковь называется Николай Верхний, а другая Николай Нижний. По всей вероятности, они построены одной артелью в середине XVII века, но во вторую постройку, храм Николая Нижнего, мастера внесли некоторые изменения.
Храмы в Середнем Водяном сохранили много черт суровой архитектуры XIII-XV веков оборонительного типа. В них нет никаких украшений на срубе и на косяках дверей. Оконца маленькие и, скорее, похожи на бойницы. Над бабинцем вздымается высокая башня с открытой галереей и пирамидальным завершением. Широкое опасанье создает глубокую тень и как бы прижимает вниз основной сруб, потому крыша крутой формы кажется еще выше. Все это придает храмам в Середнем Водяном суровый, мужественный вид, который роднит их с оборонительным романским зодчеством. Их силуэты на фоне окружающего пейзажа, невысоких холмов, покрытых лесом, кажутся вытесанными из серого карпатского гранита.


Вигляд з півночi [ПГА, т. 2, с. 197]

[ПГА, т.2, с.197]: Деревянная, двухсрубная, трехчастная, с более узким пятигранным восточным объемом. Срублена из высоких дубовых брусьев. Высокая и крутая двускатная крыша перекрывает все три сруба, над восточным объемом она становится граненой. Все срубы опоясывает поддашие, опирающееся на выпуски бруса верхне-го венца и кронштейны. Центральный сруб перекрыт коробовым сводом, бабинец - трапециевидным, восточный сруб - плоским перекрытием. Над бабинцем возвышается стройная башня с подсебитьем и строгим шатровым завершением. Поддашие, стены (в срубе над опасанием) и завершение башни покрыты гонтом, сохранившим следы красной покраски, крыша - дранью.





© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]