Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Фото Олени Крушинської,
березень 2007 р.

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Над одвірком викарбувано дату побудови церкви (червень 1745 року) та імена тесль - Павло Тонів з села Бітля та Іван Циганин з села Тихого

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

На цьому фрагменті добре видно прізвище одного з майстрів - "Циганин"

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Напис на зрубі: "1895 Гирич Петро куратор дав важити"
(важити - піднімати важелем кут церкви і заміняти вітхі зрубини або підвалини на нові)


Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.
Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Іконостас на тлі
зашитих пластиком стін


Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Кутові врубки

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Кронштейни

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Гонтове покриття даху

Ужок


с. Ужок, Великоберезнянський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі

         Церква св. арх. Михаїла, 1745

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Для мене церква в Ужку була і залишиться "чорним корабликом" - подивіться самі

Листівка часів Підкарпатської Русі

Листівка з набору "Підкарпатська Русь", кінець 1930-тих років. З колекції автора сайту


Храм знаходиться просто під Ужоцьким перевалом, тому всі автори, які пишуть про церкву, починають із захоплених описів краєвидів. І вони абсолютно праві. По-перше, як романтично звучить "на перевалі", по-друге - хіба можна залишитися байдужим до карпатських красот? Нехай навесні, коли в долині все квітне, а на перевалі ще можна гратися в сніжки, або влітку, коли як на долоні - полонинки з копицями сіна і далекі вершини, або восени, коли гори "загоряються" червоним і золотим...

Томаша Главачка, травень 2006 р.

Той самий ракурс з чеської листівки - на фотографії чеха Томаша Главачка (http://kostelyazvonice.wz.cz).
Травень 2006 р.

Про це пише й Михайло Сирохман [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]: "Зі Львівської області в долину річки Уж веде Ужоцький перевал. Вигляд з перевалу мав би найвищий бал на конкурсі природних красот. Подорожній враз відчуває, що потрапляє в особливий світ гір, і налаштовується на особливу хвилю, в якій очікування насолоди від споглядання природи перемішується з передчуттям чуда. Диво не примушує на себе довго чекати. Дорога крутими серпантинами, чергуючи краєвиди, спускається у перше закарпатське село Ужок, мальовничо розкинуте під перевалом. Над селом маленьким струмком починається річка Уж, на якій, на відстані 90 кілометрів нижче за течією, стоїть головне місто Закарпатської області Ужгород. Тут починається Ужанська долина – дуже камерна, спокійна, з різноманіттям привабливих ландшафтів, зі старою дорогою, що, супроводжуючи плин річки, часом щезає у зеленому тунелі з гілок або мчить попри саму воду, змагаючись у швидкості з рікою. Невипадково цю долину нарекли закарпатським Барбізоном – саме тут малювали з натури видатні закарпатські художники Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло, Андрій Коцка, Ернест Контратович та інші. Саме тут чудо таке звичне і буденне, і розташоване воно в Ужку край дороги, і називається воно – дерев'яна церква Святого Михаїла, збудована 1745 року."


Фото Олени Крушинської, червень 2008 р. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Світло і тінь. Фото Олени Крушинської, 2007, 2008 рр.


Ужоцька дерев'яна церква є своєрідною візитівкою Закарпаття. Вона першою з видатних архітектурних пам'яток зустрічає подорожуючих. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Вона настільки досконало поставлена на схилі, що, здається, виросла на цьому місці. Тлом для неї служить вражаючий природний амфітеатр, де з розлогих схилів вириваються під хмари стрімкі вершини, де варіювання форм і ефекти освітлення, кольори заліснених і трав'янистих ділянок, пологих видолинків і темних ущелин з таємничими валунами забезпечують справжню драматичну постановку, яку ніколи не набридає споглядати. Форми церкви ніби повторюють природний антураж: масивним горбом домінує центральний шатровий верх, йому підігрує маленький шатрик над вівтарною частиною, а чотирикутна невелика башта над бабинцем – граційна і наївна, ніби ще не готова до властивого баштам домінування, і виступає мов супровідна мелодія у цілісній гармонійній композиції.

Три частини храму, об'єднані широкими площинами піддашшя, нагадують конічний пагорб з трьома вершками. Камерністю і доброзичливістю дихають потемнілі за століття колоди зрубів, фігурно оброблені на кутових з'єднаннях, схил даху, що прихистить від раптового і звичного в горах дощу, вхідні двері з широким одвірком, верхня частина якого зберегла дорогоцінний напис з іменами авторів цього архітектурного твору.

Бойківська церква в Ужку. Рисунок Михайла Сирохмана

Михайло Сирохман. Бойківська церква в Ужку


За переказом, у давнину Ужок був великим поселенням і мав аж сім млинів, але після пошесті чуми, що пройшла по всій Європі, в селі залишився один чоловік, який жив вище церкви. Нові поселенці прийшли з сусідніх галицьких сіл Гнила, Яворів, Сянки. Церкву збудували майстер Павло Тонів з сусіднього села Бітля на львівському боці Карпат та майстер Іван Циганин з села Тихого. Будівничі закінчили роботу 11 червня 1745 року. Інші написи на зрубі додають штрихи до історії церкви: "1895 Гирич Петро куратор важив" (тоді підважували церкву і замінювали нижні колоди зрубів) і "Гаврилко Василь куратор" – очевидно, цей куратор організував таку відповідальну ремонтну роботу, а виконав її майстер Циганин з Тихого (можливо, нащадок будівничого церкви). Розповідають, що первісно церкву збудували високо на схилі гори, але старим людям було важко туди підніматися і церкву перенесли вниз по схилу, майже до дороги. У єпископській візитації 1751 року говориться про нову церкву в Ужку, забезпечену всіма книгами та двома дзвонами.


Інтер'єр церкви. 
Фото Богдана Ходанича, серпень 2006 р. В інтер'єрі церква захоплює контрастом між напівтемним низьким бабинцем і величним розкритим під самий шатровий дах простором центрального приміщення. Декоративне багатство – це фігурно прорізаний прохід з бабинця до нави, різьблення іконостасу XVIII сторіччя, окремі збережені фрагменти старого різьблення, гарний балдахин і кивот у святилищі. На жаль, інтер'єр відчутно пошкоджено через благі наміри: встановлено нові вхідні двері, гладесенькі стіни оббито картоном, папером і аляпувато розмальовано, перемальовано всі ікони, розвішано пластмасові квіти тощо. Фото праворуч - Богдан Ходанич.


Листівка

Ще одна листівка, видавець Henrik Schonfeld, Мукачево (подивитися на зворот).
З колекції автора сайту


Фото Олени Крушинської, липень 2008 р.

Церква (1745 р.) і дзвіниця (1927 р.) Фото Олени Крушинської, липень 2008 р.


Біля церкви стоїть класична верховинська дерев'яна дзвіниця, квадратна в плані, двоярусна, вкрита чотирисхилим шатром, збудована у 1927 році. Під час Першої світової війни австрійський уряд реквізував дзвони на військові потреби. Два нові дзвони були значно важчими, і їх не наважилися встановити на дзвіниці.

Надія Пономаренко. Ужоцька церква

Ужоцька церква вже близько 100 років надзвичайно популярна. ЇЇ фото багато разів друкувалися у періодиці, книгах і буклетах. Чимало закарпатських художників присвятили цій видатній пам'ятці свої полотна, її зображення прикрасило єпископську каплицю та каплицю вчительської семінарії в Ужгороді.


Надія Пономаренко.
Ужоцька церква

Церкви верхньої течії Ужа належать до бойківського стилю і мають численну рідню на Львівщині – близько півсотні бойківських церков у Сколівському та Турківському районах і ще кілька на Івано-Франківщині та у Польщі, до якої рукою подати з Ужоцького перевалу. Однак закарпатські церкви тво- рять своєрідний підстиль – тут порушено властиву бойківським церквам симетрію трьох верхів з домінуючим центральним. Верх над західною частиною перетворюється на башту, і якщо в Ужоцькій церкві башта ще не перевищує центральне шатро, то в інших вже вивищується. Ще на початку ХХ сторіччя такі церкви стояли чи не в кожному селі верхньої течії Ужа. Зараз збережено п'ять, але три нещадно перекрито бляхою".


[Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. М.: Искусство, 1973. с. 62-64]:

с.57. илл. 29. Церковь архангела Михаила в селе Ужок 1745 Из Турки дорога поднимается вверх и на высоте почти 900 м проходит через Ужоцкий перевал. Хотя горы эти невысоки, но именно здесь проходит водораздел бассейнов рек Дуная, Днестра и Вислы. Высокие горы начинаются за перевалом, где отдельные вершины достигают 1155 м над уровнем моря. Между их крутыми склонами затиснуты неширокие ущелья, по дну которых мчат быстрые горные реки. В колорите пейзажа преобладают синие тона различных оттенков - от густых синих на ближних до темно-голубых, прозрачных, как акварель, в горах дальнего плана.
с.58. илл. 30. Церковь архангела Михаила. Фрагмент Первым памятником деревянного зодчества бойковской школы, который встретится на этой дороге за перевалом, будет храм архангела Михаила в селе Ужок 1745 г., поставленный на откосе высокого холма (илл. 29, 30, 31). Своими лаконичными формами он великолепно вписывается в горный ландшафт. Три квадратных в плане сруба предопределили композицию его объемов, где доминирующее место принадлежит среднему, верх которого имеет два квадратных в плане залома и шатровое завершение. Верх над алтарем сделан более низким и с одним заломом. Над бабинцем устроена небольшая колокольня, которая по высоте намного превышает алтарный верх, но ниже центрального, что лишает массы храма неподвижности и вносит в его общую композицию элемент динамики и живописности.
с.60. илл. 31. Церковь архангела Михаила. Интерьер. Из низкого, темного бабинца, через арку-вырез можно увидеть расположенный в главном помещении резной позолоченный иконостас. Так как верхние части бани нефа погружены во мрак и зенит ее почти не улавливается, усиливается ощущение высоты этого помещения, хотя в абсолютных размерах оно весьма скромно. Живопись и резьба иконостаса носят печать большого своеобразия и декоративности. Особенно запоминаются царские врата, на полотнищах которых мастер расположил два симметричных изгибающихся стебля, в верхних завитках которого в медальонах он написал "Благовещение", а в нижних - четырех евангелистов.

с.22. илл.7. Схема планов и разрезов деревянных церквей Закарпатья.
3 - Бойковская школа. Церковь в селе Ужок

Схеми розрізу і плану церкви в Ужку та її фото з путівника Григорія Логвина (1971 р.). Праворуч вгорі - фото зроблене в березні 2007 р. (Олена Крушинська)

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.
с.14-15. илл. 3. Церковь архангела Михаила в селе Ужок 1745
Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Фото Карела Кучі (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.


[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 12-13]:

Село Ужок. Михайловская церковь. 1745 г. Недалеко от перевала, там, где берет свое начало речка Уж, растянулось вдоль шоссе старинное бойковское село Ужок. Оно первым встречает нас на Закарпатье. Не доезжая массивной арки железнодорожного виадука, которая возвышается над селом, соединяя склоны узкой долины, мы увидим на живописном уступе горы прекрасную постройку - деревянную Михайловскую церковь, возведенную в 1745 году мастером Павлом из Бутли, соседнего села на галицкой стороне Ужокского перевала. Внешне Михайловская церковь села Ужок проста и неприхотлива. Храм лишен каких бы то ни было резко бросающихся в глаза наружных украшений, затейливых подробностей - он строен и изящен. Силуэт Михайловского храма чрезвычайно живописен, выразительного рисунка, с явным преобладанием гориаонтального членения верхов. Широкий скат опасанья, охватывая все здание, придает ему компактный вид и вместе с тем создает органический переход от окружающей среды к основным массам храма, которые вырастают над галереей. В интерьере Михайловской церкви мастер использовал контраст света и тели. Попадая из темного бабинца (помещения для женщин) в торжественную, нарядную, освещенную центральную часть храма, вошедший воспринимает это пространство гораздо большим, чем оно есть в действительности. Этот эффект несомненно учитывали талантливые народные зодчие. Впечатление усиливает красивый резной иконостас, играющий позолотой в солнечных лучах, проникающих сюда через окна верха.


Вигляд з північного сходу [ПГА, т. 2, с. 175] Фото Олени Крушинської, липень 2008 р.

Церква на ілюстрації з ПГА (1970-ті рр.) і на фото 2008 р.


[ПГА, т.2, с.175]: Построена мастерами П. Чернеивым и И. Циганиником. Деревянная из еловых брусьев. Покрыта гонтом. Угловые соединения выполнены в простой замок с двухсторонним вырезом с прямым потайным зубом. Трехсрубная, трехверхая. По образу и конструктивному решению памятник принадлежит к бойковской школе народной архитектуры, однако в отличие от нее западный верх превышает восточный. Квадратный в плане центральный сруб шире остальных прямоугольных срубов. Срубы центрального и восточного объемов перекрыты шатровыми верхами с заломами На плоском перекрытии бабинца устроены эмпоры. Над эмпорами поднимается невысокая каркасная колокольня с открытой аркадой голосников под шатровой крышей. Опирающееся на выпуски срубов поддашие переходит в крыши. К северо-западу от сооружения находится двухъярусная, квадратная в плане, деревянная колокольня. На выпусках венцов первого срубного яруса устроено опасание, второй каркасный ярус покрыт шатровой крышей.






© 2008-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.





Туристична марка, присвячена церкві в Ужку

Церква в Ужку - туристичнo-маркове місце (ТМ №61)


[an error occurred while processing this directive]