Фото Андрія Наумова, червень 2008 р.

Фотографії (крім фото іконостасу, яке надіслав Дмитро Антонюк) та інформацію про сучасний стан церкви надала для нашого сайту Олена Скорикова (Музейний простір України). Повний текст її статті про мандрівку Житомирщиною можна переглянути тут.
Село Жубровичі знаходиться в 5 км від центральної "варшавської траси" Київ-Ковель. На під'їзді до села можна побачити великі плантацій хмелю, який тут вирощують повсюди. Центральна вулиця у селі - вул. Леніна, вона й вивела нас до церкви.
Церква та дзвіниця знаходяться в самому центрі села, поруч із магазином, напроти цегляних двоповерхових житлових будинків. Відразу помітно, що церква ця старовинна та досить добре збережена.
Дерев'яні церква та дзвіниця належать до рідкісного архаїчного типу споруд волинської школи. Зараз зовнішні стіни пофарбовані у синій та зелений кольори, а дахи криті залізом. На фотографії з ПГА теж помітно, що церква й раніше була під залізом.
Подвір'я церкви - велика зелена галявина, на якій ростуть широкі старі дерева. Територія огороджена і туди можна потрапити через дерев'яні ворота. Перед дзвіницею напроти воріт стоїть високий дерев'яний хрест. Все традиційно.
Виглядає весь комплекс доглянуто, травичка всюди підстрижена, дерева шумлять, атмосфера спокійна й затишна.

Всередині церква здалася невеликою, тіснуватою, проте все одно гарною. Внутрішнє оздоблення та старовинний іконостас фотографувати не стали - у цей час у церкві готувалися до хрестин. Поріг на вході високий, треба було відчутно підняти ногу, щоб його переступити. Потрапили у Жубровичі на Трійцю, в неділю, вже після служби. Жителі села поверталися додому із освяченими зіллям, а в самому храмі, коли зайшли, побачили підготовку до хрестин. Священик готувався похрестити двох хлопчиків немовлят, давав настанови батькам та хресним. Біля ікони вже лежали напоготові два золотих хрестики. Батюшка молодий, стриманий, привітний. Церква належить до УПЦ МП.

[ПГА, т.2, с.154]: Деревянная, трехсрубная, трехглавая. План составляют три миниатюрных квадратных сруба с большим в центре. В компоновке масс доминирует центральный объем, перекрытый приплюснутой восьмигранной шатровой главой, увенчанной главкой на низеньком восьмерике с одним заломом. Памятник сохраняет много древних конструктивных приемов, выявленных в перекрытии боковых срубов четырехскатными шатрами с крохотными заломами (по одному в каждом), венчающих их шатровых главках с перехватом на четвериках. Архаические приемы прослеживаются и в соотношении масс, приземистом силуэте.
Памятник относится к редкостному архаичному типу сооружений волынской школы народной архитектуры.

© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.

Стаття "Особливості становлення стилю бароко у монумен-тальній дерев'яній архітектурі Полісся"

Стаття "Ґотизми в архітектурі дерев’яних храмів Полісся"