Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Черкаська область

         Городищенський р-н

В'язівок
Набоків
Орловець
Хлистунівка

         Драбівський р-н

Великий Хутір

         Жашківський р-н

Конельські Хутори

         Звенигородський р-н

Мизинівка
Стебне

         Золотоніський р-н

Антипівка
Драбівці
Скориківка

         Кам'янський р-н

Вербівка
Грушківка
Жаботин
Михайлівка
Ребедайлівка

         Канівський р-н

Прохорівка

         Катеринопільський р-н

Єрки
Суха Калигірка

         Корсунь-
             Шевченківський р-н

Кірове
Кошмак
Тараща

         Маньківський р-н

Тимошівка

         Монастирищенський р-н

Петрівка

         Смілянський р-н

Костянтинівка
Мельниківка
Сунки
Тернівка

         Уманський р-н

Городецьке
Максимівка
Пугачівка
Собківка
Умань

         Христинівський р-н

Мала Севастянівка

         Черкаський р-н

Білозір'я
Мошни
Нечаївка
Тубільці
Чорнявка

         Чигиринський р-н

Полуднівка
Стецівка

         Шполянський р-н

Васильків
Коротине
Надточаївка

Фото Олени Крушинської, жовтень 2012 р.

Фото Олени Крушинської,
жовтень 2012 р.

Фото Сергія Криниці, 2008 р.

Фундамент від розібраного при реставрації притвору - його також видно на старому фото.
Фото Сергія Криниці, 2008 р.

Фото Сергія Криниці, 2008 р.

Нижня частина стіни.
Фото Сергія Криниці, 2008 р.

Пугачівка


с. Пугачівка (до 1946 - Ксьондзівка), Уманський р-н, Черкаська область. Показати на мапі
GPS координати церкви: 48°50.33, 30°18.52

         Церква св. Трійці, 1761

Фото Олени Крушинської, жовтень 2012 р.

Фото Олени Крушинської, жовтень 2012 р.


Одна з найпривабливіших дерев'яних церков Черкащини, і єдина, крім реставрованої галицькими архітекторами-максималістами церкви в Драбівцях, де є гонтове покриття.
У 1980-х чи на початку 1990-х церква була частково відреставрована бригадою Київської реставраційної майстерні за проектом, розробленим Інститутом "Укрзахідпроектреставрація", - нижче наведено відповідну статтю (1997 р.) за архівними матеріалами. Там само зазначається, що реставрацію не було завершено через тертя з місцевою громадою, якій не сподобалося, що в процесі реставрації прибрали синодальну дзвіницю. Її вимагали повернути.
Минуло більше 10 років - яка тепер церква, бачите на фото.


Фото Сергія Криниці, листопад 2008 р.

Фото Сергія Криниці, листопад 2008 р.


[ПГА, т.4, с.253-254]:
В XIX в. к алтарному срубу пристроены ризница и дьяконник, в XX в. пристроены приделы, колокольня соединена с храмом притвором. Таким образом, первоначально трехсрубная трехверхая церковь с отдельно стоящей колокольней превращена в крестовую в плане с сохранением в новом объеме первоначальной структуры.
Вид с севера. [ПГА, т. 4, с. 253] Фото Олени Крушинської, жовтень 2012 р.
Построена из тесаных дубовых брусьев, соединенных замком с односторонним вырезом без остатка, пристройки сложены из пиленых сосновых брусьев. К квадратному в плане центральному срубу с востока и запада примыкают меньшие, равновеликие объемы, а с севера и юга - квадратные в плане, равные по ширине центральному, но пониженные срубы. Первоначальные срубы имеют заметный наклон стен внутрь, перекрыты квадратными в основании шатровыми верхами, переходящими в слепые восьмерики, причем высота сруба равна высоте верха. Завершены шатры вытянутыми главками на восьмериках. Карнизы срубов декорированы резьбой. С запада к церкви примыкает квадратная в плане, двухъярусная колокольня, типа два восьмерика на четверике, с шатровым верхом, увенчанным луковичной главкой на длинной шее. Компоновка масс сооружения отмечена безукоризненным пропорциональным соотношением.
В интерьере глубинно раскрытое пространство объемов сочетается с высотно раскрытыми до зенита срубных сводов верхами, установленными на четверики с помощью восьмериков с одним заломом и парусов. Сруб бабинца с хорами у западной стены открывается в центральный объем высокой фигурной аркой-вырезом. Паруса нефа и бабинца, а также наличник двери, ведущей из алтаря в дьяконник, украшены фигурной порезкой. В ромбовидном оконном проеме алтарного сруба и прямоугольных проемах центрального сруба сохранились кованые фигурные решетки.
Памятник является произведением народной архитектуры Правобережья XVIII в.


Фото Олени Крушинської, жовтень 2012 р.

Фото Олени Крушинської, жовтень 2012 р.


[Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997, число 6, с.63-64. Проекти реставрації дерев'яних церков Черкаської області (за архівними матеріалами підготували О.Бойко і В.Слободян)]:
Первісно збудована з тесаних дубових брусів як традиційна тризрубна триверха будівля, оточена піддашшям з ґанком та окремо стоячою дзвіницею. З клірових відомостей 1865, 1879, 1887 рр. відомо, що церква дерев'яна, з такою ж дзвіницею. Лише у клірових відомостях за 1913 р. говориться "зданием деревянная с колокольнею вместе", а це дає можливість зробити висновок, що дзвіниця була доставлена наприкінці XIX ст.


Загальний вигляд церкви до реставрації. Фото 1982 р.

Загальний вигляд церкви до реставрації. Фото 1979 р.


Церква в процесі реставрації. Фото 1987 р.

Церква в процесі реставрації.
Фото 1987 р.


Очевидно, тоді до вівтаря були прибудовані ризниці. На початку XX ст. добудовані бокові рамена, дзвіниця з'єднана з храмом.

Проект реставрації. Розріз

Проект реставрації. Розріз

Проект реставрації. Фасад

Проект реставрації. Фасад

План

План

Первісні зруби мають помітний нахил стін до середини, перекриті квадратовими при основі шатровими верхами, що переходять в сліпі восьмерики, причому висота зрубу рівновисока верху. Завершені шатра маківками на сліпих восьмибічних ліхтарях. Від заходу до церкви прилягає квадратова в плані двоярусна дзвіниця типу два восьмерики на четверику з шатровим верхом, увінчаним цибулястою маківкою на витягненому ліхтарі.
В інтер'єрі глибинно розкритий простір об'ємів поєднується з висотно розкритими до зеніту зрубних склепінь верхами, що встановлені на четверики з допомогою восьмериків з одним заломом та парусів.
Будівля вирізняється бездоганним пропорційним співвідношенням об'ємів. За своїм типом, пропорційним і конструктивним вирішенням церква св.Трійці належить до характерних зразків старого українського монументального дерев'яного будівництва.

У 1980 р. на основі натурних обстежень та архітектурно-археологічних обмірів авторський колектив у складі архітекторів І.Могитича, Б.Кіндзельського, Г.Крук та мистецтвознавця В.Вуйцика (рецензент П.Жолтовський) виконав проект реставрації церкви, яким передбачено проведення ремонтно-реставраційних робіт з метою відтворення пам'ятки на період її побудови:
- просторове вирішення об'ємів залишити без змін, заклавши прорізи у північній та південній стіні;
- дзвіницю, не змінюючи її первісного вигляду, перенести у північно-західний кут церковного подвір'я;
- реставрувати покрівлю;
- відкрити зруби стін, знявши шалівку;
- відтворити піддашшя;
- влаштувати ґанок при західній стіні бабинця;
- влаштувати ґанок при південній стіні вівтаря;
- розібрати північне і південне рамена;
- розібрати прибудову між бабинцем і дзвіницею.

На сьогодні церква частково відреставрована бригадою Київської реставраційної майстерні. Реставрація не закінчена через тертя з громадою, яка вимагає відтворити синодальну дзвіницю, що була до реставрації.
Архівні справи: ЧС 1-2.



© 2007-2014, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






[an error occurred while processing this directive]