Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Черкаська область

         Городищенський р-н

В'язівок
Набоків
Орловець
Хлистунівка

         Драбівський р-н

Великий Хутір

         Жашківський р-н

Конельські Хутори

         Звенигородський р-н

Мизинівка
Стебне

         Золотоніський р-н

Антипівка
Драбівці
Скориківка

         Кам'янський р-н

Вербівка
Грушківка
Жаботин
Михайлівка
Ребедайлівка

         Канівський р-н

Прохорівка

         Катеринопільський р-н

Єрки
Суха Калигірка

         Корсунь-
             Шевченківський р-н

Кірове
Кошмак
Тараща

         Маньківський р-н

Тимошівка

         Монастирищенський р-н

Петрівка

         Смілянський р-н

Костянтинівка
Мельниківка
Сунки
Тернівка

         Уманський р-н

Городецьке
Максимівка
Пугачівка
Собківка
Умань

         Христинівський р-н

Мала Севастянівка

         Черкаський р-н

Білозір'я
Мошни
Нечаївка
Тубільці
Чорнявка

         Чигиринський р-н

Полуднівка
Стецівка

         Шполянський р-н

Васильків
Коротине
Надточаївка

Фото Сергія Криниці, 2008 р.

Фото Сергія Криниці,
жовтень 2008 р.


Стецівка


с. Стецівка, Чигиринський р-н (церкву перенесено з с.Драбівці), Черкаська область. Показати на мапі.
GPS координати церкви:

         Миколаївська церква, кін. ХVIIІ ст.

Фото Сергія Криниці, лютий 2008 р.

Фото Сергія Криниці, лютий 2008 р.


Інформацію про сучасний стан церкви надав нам Сергій Криниця.
Ця церква насправді "блукає" на місцевості і в літературі. Вона донедавна стояла в присілку Сеньківці села Драбівці, тому в літературі згадується і як "церква з с.Сеньківці", і як "Миколаївська церква з с.Драбівці" (нижче біля літературних даних ми вказуємо, де саме як її назвали). Плутанина продовжилась через те, що в Драбівцях існувало дві дерев'яні церкви XVIII ст., обидві - пам'ятки національного значення. Одну з них - і саме Миколаївську церкву з присілка Сеньківці - перенесено з Драбівців до скансена поблизу Стецівки Чигиринського району. Отже, тепер її можна називати ще по-іншому - Миколаївська церква з с.Стецівка.

Фото Сергія Криниці, лютий 2008 р. Фото Сергія Криниці, лютий 2008 р.

Про скансен, до складу якого входить церква, а також розташований в іншій частині села так званий музей млинарства, розповідається в розділі "Музеї і скансени", на сторінці "Козацький хутір". Скансен у Стецівці. Церква зараз відновлюється (за словами мешканців с.Драбівці, вона геть була розвалилася). Як і у драбівської церкви, при реставрації зникли класицистичні портики, про які читаємо в описі пам'ятки в [ПГА].
Фінансування робіт, очевидно, йде за рахунок програми "Золота підкова Черкащини". Церква поки що стоїть зачинена (ключі в охорони), у ній не правиться, але інтерес до неї виявляє місцева православна громада.


В цьому джерелі пам'ятка фігурує як "Церква з с. Сеньківці" (Сеньківці - присілок Драбівців):


[Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997, число 6, с.65-66. Проекти реставрації дерев'яних церков Черкаської області (за архівними матеріалами підготували О.Бойко і В.Слободян)]:

Вигляд церкви до реставрації Фото 1984 р.

Вигляд церкви до реставрації Фото 1984 р.

Згідно з архівними даними, церква збудована у 1741-1743 pp. під патронатом св.Харлампія на місці старої. Це була традиційна хрещата в плані споруда, викладена з соснових брусів,з короткими бічними раменами, шестигранним зрубом вівтаря, однобанна, з піддашшям на кронштейнах. Але сучасного вигляду церква набула в результаті прибудов у XIX ст. В клірових відомостях за 1902 та 1912 pp. подано ще дві різні дати побудови церкви. Це 1800 і 1867 pp. То ж можна вважати, що церква св.Харлампія була перебудована двічі. При перебудові у 1800 р. була переосвячена на церкву св.Миколи.

У 1867 р. церква зазнала ґрунтовної перебудови. До західного фасаду добудовують (знову через прибабок) триярусну дзвіницю, влаштовують ґанки з колонами і фронтонами на бічних раменах, приставляють через прибабок ризнички, знімають піддашшя, всередині паруси підшивають і замінюють на стелі, баня стала зімкнутою, розтесують нові вікна і закривають старі, всередині стіни малюють олійними фарбами, зовні шалюють горизонтально дошками, а дахи і бані покривають бляхою. Окремо стояча дзвіниця при цьому була розібрана або продана.
Отже, церква, збудована у 1743 p., на щастя, не була розібрана і тому не втрачена безповоротно, так як велика кількість церков Наддніпрянщини в кінці XIX ст.

Проект реставрації церкви

Проект реставрації церкви

Проект реставрації церкви

Авторський колектив у складі архітекторів І.Могитича, Г.Крук, при співучасті мистецтвознавця Н.Сліпченко, згідно з розробленим ескізним проектом реставрації у 1983 p., пропонує повернути церкві св.Миколи первісний вигляд:
- розібрати всі добудови;
- відтворити первісні дахи і піддашшя;
- вітворити первісні ризниці та стіни бокових рамен нави;
- відтворити первісні вікна;
- відтворити первісне Ґонтове покриття дахів і піддашшя, залишивши шалювання стін надопасання.
Реставрація церкви ще не проводилась.
Архівні справи: ЧС 9-1. ЧС 9-2


В [ПГА] церкву відносять до самого села Драбівці, а не присілка Сеньківці:


[ПГА, т.4, с.246]: Деревянная, крестовая в плане, одноверхая. К квадратному в плане центральному объему с севера, юга и запада примыкают прямоугольные в плане срубы, а с востока - граненый пятистенный сруб алтаря с маленькими, симметрично поставленными ризницей и дьяконником. Центральный сруб выше боковых, завершен куполом на высоком световом восьмерике, боковые срубы покрыты двускатными крышами. К бабинцу в XIX в. пристроена прямоугольная в плане трехъярусная - восьмерик на четверике колокольня с шатровым верхом, увенчанным главкой. Композиция храма строго уравновешена, массы объединены в асимметричный силуэт. Объем колокольни является вертикальной доминантой сооружения и вносит динамику в его структуру. Западный, северный и южный фасады отмечены четырехколонными портиками со спаренными колоннами, увенчанными треугольными фронтонами. Портики появились при перестройке в XIX в. Внутреннее пространство верха раскрыто высотно и подчиняет себе боковые объемы. На стенах монументальная масляная живопись XIX в. Центральный сруб укреплен по углам деревянными связями, декорированными резьбой. Памятник является своеобразным произведением народной архитектуры Поднепровья с элементами классицизма.




© 2007-2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






Скансен і горе-музей млинарства у Стецівці

Драбівці, звідки перенесено Миколаївську церкву

[an error occurred while processing this directive]