to the homepage
    home


     Dnipropetrovs'k region

         Novomoskovs'k district

Novomoskovs'k
     Kharkiv region

         Derhachivs'k district

Vil'shany

         Vovchans'k district

Pil'na
     Kherson region

         Beryslav district

Beryslav
     Poltava region

         Lubny district

Pisky
     Sumy region

         Lebedyn district

Lebedyn

         Okhtyrka district

Bakyrivka

         Shostka district

Pyrohivka


More photos by Ihor Khoma,
March 2005

Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005
Photo by Ihor Khoma, March 2005

Novomoskovs'k


Novomoskovs'k, Novomoskovs'k district, Dnipropetrovs'k region Show on map


         Trinity cathedral, 1775-1780

Photo of 1886 Photo by Ihor Khoma, March 2005

The Trinity cathedral in the photos taken in 1886 and 2005. The vehicles near the church have not changed much...
All modern photos on this page were taken by Ihor Khoma in March 2005.


The Trinity cathedral is an absolutely unique monument referred to in every book on the history of Ukrainian architecture. This is a unique example of a cruciform, nine-chamber, nine-cupola church in Ukrainian wooden architecture. It was built by master Yakiv Pohrebnyak who was said to have produced a wicker model of the future cathedral to make the project more clear for his customers (the model was preserved till 1812; then it fell into pieces). On a copper board of 1883 found under the floor during renewal works you can see the following words engraved: "First founded in 1775". In 1880 the cathedral was rebuilt (documents say it was done "by the old pattern") according to the design of architect Kharmans'kyj.

Cathedral in Novomoskovs'k. Master Yakiv Pohrebnyak. Gouache by artist Yu.I.Khymych

Cathedral in Novomoskovs'k. Gouache by artist Yu.I. Khymych (from the book "Wooden architecture of Ukraine" (1970) by P.H. Yurchenko)

In reality the cathedral lost some of the qualities and refinement of the original design. The old timber appeared to be rotten almost entirely, and the building was rebuilt without the previously inwardly inclined walls, the protective cladding of vertical boards was replaced by horizontal siding, and the cupolas were modified.

Photo by Ihor Khoma, March 2005

[Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К., "Будівельник", 1970]:
С.8-9.
Коли ж у п'ятизрубній церкві заповнити зрубами западаючі кути, то буде дев'ятизрубна будова з квадратним горизонтальним окресленням. Над кожним зрубом височить свій верх, найвищий - над центральним зрубом, нижчі - над бічними і ще нижчі - над кутовими. Маємо оригінальну і надзвичайно виразну вертикально-центричну композицію з дев'ятьма верхами. Збереглася лише одна така пам'ятка XVIII ст. - дерев'яний собор у Новомосковську на Дніпропетровщині.
С.38-40.
Дослідники історії української архітектури не раз звертали увагу на певну спільність загальної композиції кам'яних та дерев'яних храмів XVII-XVIII ст. з храмами південних давньоруських земель. Пірамідальність загальної композиції - силуета споруди, вертикально-центрична система - це основні характерні риси Софії Київської, надбрамної церкви всіх святих у Лаврі і дерев'яної церкви у Новомосковську. Різні епохи, різні матеріали і різні стилістичні характеристики, а загальна структура- єдина. Коли така спільність давньоруських прийомів відчувається в українській архітектурі пізніших століть, то можна гадати про існування такого ж монументально-декоративного мистецтва в давньоруських дерев'яних храмах, як в кам'яних давньоруських храмах та українських дерев'яних храмах XVI-XVII ст.
С.128-129.
Yakiv Pohrebnyak. Plan of Trinity cathedral in Novomoskovs'k, 1781. Measurements by Yu.A. Nel'hovs'kyj. У церквах Слобідської України з розвинутими верхами восьмикутні підбанники самі по собі високі й значно більші у висоту за бані. Крім того, бані мають криволінійні профілі без явно вираженого ковніра. В цьому відношенні вони схожі на високі ступінчасті споруди в стилі класицизму. Дерев'яні церкви з такими верхами будували на Слобожанщині в другій половині XVIII ст., навіть на рубежі XVIII-XIX ст., коли в монументальній архітектурі панував стиль класицизму. Спорідненість верхів церков будовам класицизму виявлялась не лише в загальних пропорціях, а й у самих формах бань. Це свідчить про те, що народні майстри активно засвоювали те нове, що виникало в монументальному будівництві.
Найбільшою дерев'яною будовою XVIII ст. - заввишки близько 65 м, що має своєрідну просторову композицію з дев'ятьма банями, є Троїцький собор у Новомосковську. Спорудив його в 1773-1779 рр. народний майстер Яким Погребняк з Нової Водолаги, який, за переказами, перед тим, як будувати церкву, зробив модель з ситняку. Будівля схожа на дев'ятикамерні кам'яні церкви XVIII ст. типу церкви у Сорочинцях. Це єдиний в українському дерев'яному будівництві приклад дев'ятикамерної церкви з дев'ятьма банями. В 1888 р. Новомосковську церкву було перекладено, як свідчать документи, "по старому образцу" за планом архітектора Харманського. Насправді ж церкву перебудували не за старим зразком, а з помітними змінами. В арсеналі творчих засобів теслярів були окремі секрети і хитрощі, пов'язані в більшості з оптичними ілюзіями, які надавали будинкові особливої виразності, краси, і в даному випадку архітектор з цим не рахувався. Модернізація негативно відбилася на архітектурі будови, ЇЇ плані й пропорціях.


Photo by Ihor Khoma, March 2005
View from west [MTA, v. 2, p. 132]

[ПГА, т.2, с.132-133]: (Пл. Сучкова, 1). Построен народным мастером А. Погребняком, который по преданию для большей наглядности проектного замысла представил заказчикам сплетенную из лозы модель будущего храма (хранилась до 1812 г., а затем рассыпалась).
На медной доске 1883 г. найденной во время реставрационных работ под полом, выгравировано: «Основался впервые 1775-го года». К 1880 г. собор сильно обветшал, возникла необходимость заменить его новым. В 1888 г. здание было переложено, как свидетельствуют документы, «по старому образцу» по проекту архит. Харманского. В действительности собор при этом претерпел существенные изменения.
Старое дерево оказалось почти совершенно истлевшим, и предполагаемая замена отдельных бревен на деле превратилась в постройку заново из нового леса. Не был сохранен первоначальный уклон к центру, исказилась форма куполов и арок вырезов, вертикальная шалевка заменена горизонтальной.
Деревянный, на каменном фундаменте. Это единственный в украинском деревянном зодчестве пример крещатого, девятикамерного, девятиглавого храма. В решении его пространственно-композиционной структуры доведен до высшей точки принцип многокамерности. Нарастающая к центру высота срубов, заломы завершенных главками куполов подчеркивают пирамидальность композиции. Большие размеры придают сооружению монументальный характер. Единство интерьера достигается объединением боковых срубов с центральными фигурными арками.
Памятник используется Днепропетровским художественным музеем для экспозиции отдела декоративно-прикладного искусства.
КОЛОКОЛЬНЯ, XIX в. Расположена к западу от собора. Деревянная, квадратная в плане, трехъярусная, с постепенным уменьшением площади ярусов, завершена граненым куполом. Во втором ярусе прорезаны окна-голосники, в третьем - установлены часы. Колокольня, тяжелая по пропорциям с сухими архитектурными формами, стилистично не связана с барочной и динамичной архитектурой девятиглавого собора. К колокольне примыкает ограда территории собора.
С 1981 г. ведутся ремонтно-реставрационные работы.


[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. - К. : 1976 р., с. 177-180]:

External view of the cathedral. Photo of 1886 [p. 247] За планом пам’ятка належить до хрещатих дев’ятидільних, з дев’ятьма верхами.
Дату закладення новомосковського Троїцького собору дослідники подають неоднаково. Г. Надхин [Надхин Г. П. Церковные памятники Запорожья. М., 1877] і Д. Яворницький [Запорожье в остатках старины. СПб., 1888, стор. 69] зазначають 1773 р., а Ф. Макаревський [Макаревский Ф. Материалы для описания церквей Екатеринославской епархии. Екатеринослав, 1880, т. 1, стор. 309] показує 1775 р. Документи з архіву Запорізької Січі дають такі відомості: 1 травня 1773 р. кошовий Січі Калнишевський звернувся в Київ до генерал-губернатора Ф. М. Воейкова з "Доношением", в якому просить дозволити посланим від Січі нарочним купити "надобное число в плитах дерева на церков к постройке способное". 3 іншого документа того ж архіву ми дізнаємось, що посланці Січі купили "чотири плоти деревні" (всього 559 колод). Дерево було сплавлено Дніпром до гирла річки Самари. В листопаді 1773 р. самарський полковник звернувся до кошового Калнишевського з "Доношением", в якому пише: "оная деревня необходима следующей зимой", висловлюючи побоювання, що дерево "водою подойтись и росплистись может", просить дозволити перевезти його в Самару. Отже, плитове дерево потрапило до Новоселиці лише взимку 1773-1774 рр.
Церкву будували протягом 1775-1778 р. В 1780 р. закінчено виготовлення іконостаса, бокових престолів, про що свідчить "Опис церковного майна за 1781 рік", про який згадує Надхин. Plan [p. 247]
Церкву збудовано з соснових, а частково й з дубових брусів. Церква була соснова на дубових підвалинах висотою понад 30 саженів.
За рік закінчення будування церкви Надхин приймає 1778, бо в січні 1779 р. майстру Якиму Погрібнякові було видано "Атестат". Надхин так оцінює пам’ятку: "Достоинство ее - в необыкновенном изяществе общих очертаний и в смелой до дерзости постановке. Надо взглянуть на эту церковь днем, едучи по харьковской дороге из Конграда, откуда в первый раз открывается самарская долина. Это издали что-то поражающее. Надо посмотреть на нее в ясный летний вечер с берега Самари, когда нельзя распознать, из какого материала она построена; тогда представится на горе в розовом отблеске потухающей зари величественный монументальный силуэт ее, который поспорит красотою рисунка со многими..."
В 80-х рр. XIX ст. Новомосковська церква потребувала ремонту. Виникла потреба замінити її новою, синодального стилю. Місцеві діячі культури на чолі з Надхиним і Яворницьким розгорнули широку кампанію в пресі і у відповідних установах, домагаючись збереження пам’ятки. В 1887 р. було здобуто "высочайший указ", за яким церкву мали "возобновить в точности, с сохранением всех особенностей". "Разборка стен началась 2 октября прошлаго года и окончена к концу того же месяца. И в обновленном виде собор будет деревянным и девятиглавым, каким он был в первоначальной постройке. Старое дерево, из которого построен был собор, по разборке оказалось почти совершенно истлевшим, особенно в нижних частях собора; и предполагавшаяся первоначально лишь перекладка и пересыпка стен собора с заменою нескольких прогнивших колод новыми, превратилась в постройку заново, из почти всего нового леса... Неразобранным пока остался каменный фундамент, подведенный под деревянные стены собора в сравнительно недавнее время. Разобран он будет весною 1888 г. и на его место заложится новый" [25, т. XX].
Фотографії існуючої новомосковської церкви, фото зруйнованої в 1887 р., зведеної в XVIII ст. церкви, обмірні креслення та наші нотатки, складені в 1928 р. під час обслідування церкви в натурі, переконують нас в тому, що від старої, збудованої Я. Погрібняком в 1773-1778 р. церкви, до нас дійшло тільки фото; існуюча, збудована в 1888 р., церква схожа на попередню, але в якій саме мірі, ми не знаємо, тому вважати її відтворенням попередньої немає ніяких підстав.













© 2007, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)


В околицях міста традиційно проводиться фестиваль автостопу "Українська Ельба"