Фото Олени Крушинської, лютий 2018 р.

Городище Витичів (це давня назва поселення) лежить на високій горі на правому березі Дніпра, поблизу села. Вперше воно згадується як великий порт на Дніпрі у творах Костянтина Багрянородного в середині Х ст. 1961 року археологічна експедиція на чолі з Борисом Рибаковим виявила тут під час розкопок сигнальну вежу, оборонні, житлові та господарські споруди. Після розгрому печенігів на початку XI ст. поселення занепало, але невдовзі було відновлене задля оборони проти половців. У 1095-1096 роках князь Святополк збудував поблизу іншу фортецю — Новгород-Святополч.
На початку ХІІ ст. у Витачеві двічі відбувалися з'їзди князів. На імовірному місці з'їзду князів 30 серпня 1100 року на початках Незалежності України, 1991 року, було споруджено дерев'яну каплицю. Ініціатором став письменник, поет, філософ Олесь Бердник, який певний час мешкав у Витачеві й зробив давнє село осередком т.зв. Української Духовної Республіки. Будували згідно з малюнком Тараса Шевченка. Ескіз старої козацької каплиці він зробив, коли готував свій альбом "Мальовнича Україна". Незвичайної форми семираменний хрест, що увінчує каплицю, також відтворено за малюнком Шевченка.
Окрім каплиці, тоді ж тут було збудовано дерев'яний вітряк.

Фото Олени Крушинської, лютий 2018 р.

Витачів славиться свїми шаленими краєвидами високого берега Дніпра (точніше, Канівського моря). Вони не раз приваблювали кінематографістів, зокрема, 2013 року на дніпрових пагорбах та в урочищі Городище було відзнято серію епізодів фільму "Поводир" Олеся Саніна.

Фото Олени Крушинської, лютий 2018 р.

© 2009-2018, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.