Вигляд з південного сходу. Фото Андрія Корчака

Входить до вісімки нині існуючих дерев'яних костелів Львівщини ХХ ст., як і всі вони, не має статусу пам'ятки архітектури.
На відміну від неоготичних костеликів у Розлучі та Вовчому, каплиця в Язлівчику - маленький і гордий представник модерного стилю. Вона увійшла до одного з маршрутів мого путівника "Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини", а декілька фото, наданих Андрієм Корчаком, опубліковано в альбомі "Україна-Польща: спадщина століть" (К: Грані-Т, 2007).

Історичну довідку та фотографії надав науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрій Корчак. А посприяв нашій співпраці Володимир Булишин з Бродівської райдержадміністрації (до речі, один з організаторів етнофестивалю в Підкамені) - людина, на щастя, небайдужа до пам'яток старовини. Про те, яким чином планується рятувати каплицю, яка в самому селі нікому не потрібна, йтиметься далі.

Вікно з автентичними гратами

Декоративне різьблення вхідних дверей з мотивами дубового листя

Каплицю було побудовано місцевою римо-католицькою громадою, яка завдяки тогочасній політиці полонізації "Східних Кресів" нараховувала понад 70 осіб. Після Другої світової війни костелик не використовувався за призначенням - тут був склад, потім архів, що призвело до часткової руйнації споруди. Але дотепер зберігся дерев'яний вівтар у формі порталу з колонами коринфського ордеру, також із дерева. Портал увінчує образ "Всевидючого Ока Господнього" в сонячному промінні. Внизу вівтаря зазначено ім'я фундатора Павла Голіновського й дату "1936" (ймовірно, рік остаточного завершення будівництва). Особливої уваги вартий різьблений декор вхідних дверей та одвірку із зображенням дубового листя та жолудів.

Фрагменти вівтаря: "Всевидюче Око Господнє" в сонячному промінні (ліворуч) та капітелі колон коринфського ордеру (праворуч)

В архітектурному плані храм являє собою однонавну зрубну дерев'яну споруду з двома відсіками біля вівтарної частини для захристій та двома відсіками збоку головного входу для сходової клітки хорів та підсобного приміщення. Вхід храму поділений на два яруси: нижній - притвор, верхній - хори. Основне приміщення має два відступи, які розміщені паралельно відсікам. Дерев'яне ромбоподібне склепіння у центрі підтримується двома дерев'яними колонами, які розміщені на переходах головного приміщення у відступи. У східній частині храму знаходиться вівтар. ачено ім'я фундатора Павла Голіновського та дату "1936" (ймовірно рік остаточного завершення будівництва). Стіни головного приміщення з двох сторін прорізані чотирма півциркульними вікнами, а бічних відсіків - круглими отворами (по два в кожному). На деяких отворах збереглись автентичні ковані із заліза грати.
Особливого колориту надає споруді стрімкий гонтовий дах. Над самим входом залишилась квадратна основа, на яку раніше спиралася мініатюрна шатрова вежа, що завершувалася кутим хрестом. Але 2002 року під час проведення сільськогосподарських робіт поблизу споруди трактор зачепив нижню частину дроту громовідводу і потягнув разом з ним шатрову вежу.

Сьогодні костелик в Язлівчику знаходиться в стані напівруїни: гонтова покрівля потребує заміни; балки головного об'єму споруди (особливо з північної сторони) прогнили; до руйнування, крім природної стихії, часом долучаються і окремі люди, що по-варварськи ставляться до пам'ятки, не стидаючись обмальовувати стіни храму. В селі тільки одна громада - УПЦ, яка використовує для богослужінь мурований храм, тому доля костелика нікого не цікавить. Зате, на щастя, вона цікавить керівників Бродівської райадміністрації, які наразі шукають шляхи збереження цієї "не-пам'ятки" (костелик не має навіть статусу пам'ятки місцевого значення). Нещодавно вони запросили оглянути споруду представників "Шевченківського гаю" - але ті відмовились забирати її до львівського скансену. Не підходить за віком. Триває пошук інших варіантів - і найвірогідніше, що костелик будуть переносити з Язлівчика, де він нікому не потрібний. Можливо, він стане одним з перших експонатів міні-скансену, який планують створити на Бродівщині, найвірогідніше - у добре відомому туристам Підкамені.

[Мер'є О. Дерев'яні костели Львівщини першої половини ХХ ст. // Вісник Укрзахідпроектреставрації, 2005, число 15, С.54-61]:

Рис.7. Каплиця в Язлівчику, 1933 р. Фото автора, 2004 рік

© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)