|
|
Кути
с. Кути, Буський р-н, Львівська область.
Показати на мапі
В селі збереглося дві дерев'яні церкви:
церква св. арх. Михаїла 1697 р. , представлена
на цій сторінці, і церква Різдва Пресвятої Богородиці 1750 р. -
обидві є пам'ятками національного значення.
|
Фото Віктора Громика ("Дерев'яні церкви Львівщини"), 2006 р.
Дзвіниця XVIII ст. Церква, вигляд з південного сходу. Фото Віктора Громика, 2006 р.
Світлина з книжки [Драган М. Українські деревляні церкви. - Льв.: 1937 р., т.2, с.10,50]
Повздовжній переріз і план [Драган М. Українські деревляні церкви. - Льв.: 1937 р., т.2, с.10,50]
Двері (рис.А.Лушпинського) [Січинський В. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької
України XVI-XIX ст. - Льв.: 1925 р., № 81]
| |
[ПГА, т. 3, с. 115-116]:
Построена мастером Г. Сасовским.
Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Состоит из квадратного центрального сруба, к которому примыкают с запада - меньший квадрат бабинца, с востока - граненый пятистенный сруб. Сооружение по периметру окружено в 1865 г. опасанием в виде аркады-галереи. Позднее к восточному срубу пристроено помещение. В 1910 г. реставрирована. Центральный сруб перекрыт четырехскатным шатром с тремя заломами, завершенным главкой, бабинец - четырехскатным шатром, восточный объем - восьмигранной барочной главой с перехватом. Обшита гонтом. В интерьере центральный сруб отделен от бабинца аркой-вырезом. Боковые срубы имеют незначительную высоту. Внутреннее пространство центрального объема раскрыто до основания главки и стянуто крестовыми затяжками на уровне второго залома. Во время реставрации 1974 г. разобрана пристройка, восстановлена аркада-галерея, сооружение поднято на каменный фундамент (архитекторы Л.М. Дмитрович, И.Р. Могытыч, И.В. Старосольский).
В интерьере - самобытная барочная резьба и живопись конца XVII в.
В настоящее время здесь размещается экспозиция филиала Львовской картинной галереи. Памятник относится к лучшим произведениям галицкой школы народного зодчества конца XVII в.
В ансамбле с памятником находится колокольня. Деревянная, квадратная в плане, одноярусная, с шатровым завершением, каркасная.
[Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: Техніка,
2000 р., с.168]:
Обидві дерев’яні будівлі стоять на центральній вулиці села в оточенні високих дерев і сприймаються лише з найближчих точок. Домінантою є монументальна Михайлівська церква. Дзвіниця лише підкреслює її головну роль.
Михайлівська церква, згідно з літературними джерелами, побудована 1697 р. майстром Г.Саковським.
Після реставрації 1974 р. складається з гранчастого вівтаря та квадратних у плані зрубів нави й
бабинця, послідовно розташованих по осі схід-захід і оперезаних по периметру граціозною
аркадою-галереєю. Центральний об’єм споруди дещо більший і вищий за бічні, перекритий
монументальним чотиригранним верхом з трьома заломами. Перекриття вівтаря й бабинця
(відповідно у вигляді соковитої барокової восьмигранної бані та простого чотирисхилого намету)
помітно поступаються центральному верху за висотою та складністю вирішення, підкреслюючи головне
місце нави в загальній композиції пам’ятки.
Наповніте це простежується в інтер’єрі храму, композиційною домінантою якого є розвинений
угору й ускладнений пластичним тризаломним верхом простір центрального приміщення. Виділенню
нави у структурі внутрішнього простору сприяє також розташування тут низки самобутніх творів
монументального мистецтва XVII ст.
Високий художній рівень внутрішнього декору Михайлівської церкви в комплексі з її вишуканою та своєрідною архітектурою дають підстави зарахувати її до найкращих зразків галицької дерев’яної архітектури кінця XVII ст.
Дзвіниця збудована у XVIII ст. і є невеликою одноярусною каркасною будівлею квадратної в плані форми. Увінчана невисоким чотирисхилим наметом.
(В.Т.Завада)
[Юрченко П.Г. Дерев’яне зодчество України. - К. : 1949 р., с. 29-30.]:
Близькою до згаданої первинної форми є уступчаста форма перекриття церкви с.
Кути в районі Злочева у вигляді чергувань зрізаних пірамід, що спадають до верху,
із квадратними невисокими зрубами. Ця форма походить від попереднього шатрового покриття
і є наслідком прагнення підвищити будівлю зовні і всередині збільшенням висоти шатра.
Високе шатрове покриття без уступів не властиве українській архітектурі: воно
менш мальовниче, більш одноманітне. У наведеному прикладі перекриття поділяється
на кілька виразно виявлених горизонтальних членувань, що створюють уступчастість форми.
Слід відзначити, що в українській архітектурі ця форма церковних куполів, які зберігають
квадратну основу від низу й до верху, зустрічається рідко і була відзначена тільки в
районах Турка, Сколе і Злочева, як свідки давно залишених старовинних прийомів.
|
Перекриття. План, розріз та ізометрія
|
© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.
|
УВАГА! Університет банківської справи НБУ проводить
широко-масштабну акцію зі збору коштів на
реставрацію церкви в Кутах! Детальніше >>
Церкву включено у путівник від автора цього сайту "44 чотири
дерев'яні храми Львівщини"
| |
| |
[an error occurred while processing this directive]
|