Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Львівська область
Львів-Рудно

         Бродівський р-н

Берлин
Клекотів
Руда-Брідська
Станіславчик
Язлівчик

         Буський р-н

Кути

         Городоцький р-н

Кліцько

         Дрогобицький р-н

Старе Село

         Жовківський р-н

Купичволя

         Золочівський р-н

Розваж

         Кам'янко-Бузький р-н

Тадані

         Мостиський р-н

Раденичі
Стоянці
Чижевичі

         Сколівський р-н

Сможе

         Сокальський р-н

Островок

         Турківський р-н

Вовче
Ільник
Матків-1
Матків-2
Мохнате
Розлуч


Пожежа, квітень 2008 р. Фото з сайту www.magnolia-tv.com:

Фото magnolia.tv
Фото magnolia.tv
Фото magnolia.tv
Фото magnolia.tv
Фото magnolia.tv
Фото magnolia.tv

Кліцько


с. Кліцько, Городоцький р-н, Львівська область. Показати на мапі

         Церква Успіння Богородиці, 1603, і дзвіниця, XVII ст.

Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.

Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.


Про церкву у Кліцьку я писала у своєму путівнику "Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини". Цей текст подається нижче. У ньому детально описано, які героїчні зусилля було докладено, щоб покриту бляхою, пофарбовану у блакитний колір церкву відчистити від фарби, відремонтувати її верхи і перекрити їх якісним гонтом ручної роботи. Ця робота була проведена протягом 2006-2007 років. Кошти на це зібрали самі парафіяни. Та, на превеликий жаль, у квітні 2008 року церкву підпалив один з мешканців села, з соціально неблагополучної родини і не зовсім психічно здоровий. Спершу дим йшов між стелею храму і покрівлею, і ззовні його не було видно - аж потім, коли він просочився з-під гонту, люди забили на сполох. Пожежу ліквідували аж вісім вісім відділень Державної пожежної охорони з Городоцького і трьох сусідніх районів. Та все ж таки вогонь встиг знищити 20 кв. м покрівлі і пошкодити 20 кв. м стін бабинця. Поки що пошкоджена частина лише тимчасово "залатана" - на справжню реставрацію треба збирати кошти.

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Вигляд "свіжовідреставрованої" церкви до пожежі. Ліворуч - фото 2006 р. (Микола Маслюх), праворуч - 2007 р. (Олена Крушинська)

Фото Олени Крушинської, липень 2010 р. Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.

Вигляд церкви за два роки після пожежі. Бабинець довелося тимчасово "залатати". Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.


[О. Крушинська. Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини. К.: Грані-Т, 2007]: "Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Кліцьку зведений 1603 року, дзвіниця також походить з XVII ст. Церкву не раз ремонтували і поновлювали у XVII–ХІХ ст., проте відголоски давніх традицій галицького храмобудування у ній навіть дужчі, ніж у Комарно. Церква в Кліцьку – унікальний храм-літопис. Крім стандартних різьблених написів, в яких зафіксовані дати ремонту та підважування церкви, на стінах з усіх боків храму видніються нерівно вирізані слова і зображення хрестів, залишені звичайними парафіянами у XVIII–XIX ст. Деякі з них ще можна розібрати. Так, дізнаємося, що «та церква буд. 1603 р.», а «року Божого 1735 злодії церкву викрали» (тобто обікрали). Є навіть цілий вірш во славу Господа, що закінчується словами «неустанно влекуть апостоли».

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

З написів на стінах церкви можна дізнатися, які події хвилювали парафіян сто-двісті років тому. На фото - одне з графітті: "Злодії церкву викрали".
Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

У западинах різьблених написів залишилася блакитна фарба як нагадування про величезну працю, вкладену у відродження церкви. Якщо в Комарно церква потерпала від старості, то в Кліцьку довелося робити подвійну роботу, спочатку ліквідовуючи наслідки попередніх «оновлень» – храм стояв блакитний і під бляхою, як сотні інших по всій країні. Ідею відновлення церкви у первісному вигляді подав тодішній голова інституту «Укрзахідпроектреставрація» академік Іван Могитич, нині покійний. Він неодноразово приїздив до Кліцька, а коли громада взялася до справи, виступив у ролі наукового консультанта. Одним із перших підтримав цю ідею уродженець Кліцька Іван Андрійович Гель. Цей громадський і політичний діяч, колишній дисидент і політв’язень, правозахисник та борець за відродження греко-католицької церкви фактично став основною рушійною силою відновлення храму. Вже літня людина з підірваним здоров’ям він усі свої гонорари та журналістські виплати віддавав на реставрацію і особисто контролював, як ведуться роботи. Без нього відновлення Успенської церкви не відбулось би. Крім Івана Андрійовича, пожертви, звісно, давали й парафіяни. Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.Чотири тисячі євро надала для відновлення храму німецька благодійна організація «Церква в потребі», до якої громада зверталася з листами. Підготовчу роботу виконали самі парафіяни, зокрема, фарбу, що глибоко в’їлася в деревину, відшкрябували вручну, а запрошені з Косова майстри професійно перебрали верхи церкви й перекрили її колотим ґонтом, вивареним у маслі.
І диво сталося – храм і дзвіниця знову «дерев’яні». На черзі – заміна цементного фундаменту церкви. Для того щоб підмурок «дихав» (а це вкрай необхідно для дерев’яного храму), його слід робити з каміння, та ще й без розчину. Всередині церкви, де нині змішуються запахи ладану і свіжого дерева, можна побачити іконостас – «збірник» різночасових ікон і різьблення."

Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.

Інтер'єр церкви. Олени Крушинської, липень 2010 р.

Фото Олени Крушинської, липень 2010 р. Фото Олени Крушинської, липень 2010 р.

Царські врата

Дияконські врата


Так церква виглядала до розкриття з-під бляхи:

Вигляд з північного заходу [ПГА, т. 3, с. 125]

[ПГА, т.3, с.144]: Капитально отремонтирована в 1686 г., в 1707 г. подведен каменный фундамент.
Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Состоит из трех квадратных в плане срубов с большим квадратом в центре. Центральный сруб выше боковых, перекрыт четырехскатным шатром с двумя заломами, боковые срубы - четырехскатными шатрами с одним заломом. Поддашие лежит на выпусках венцов. Срубы над поддашием ошалеваны с нащельниками, стены укреплены стяжками. Построена из липового дерева на дубовых подвалинах. На наружных стенах многочисленные надписи различного содержания, наиболее ранняя относится к 1661 г. В формах сооружения прослеживаются архаические черты, присущие деревянной архитектуре XVI в. Памятник отличается миниатюрными размерами. В интерьере все главы открыты до основания фонарей. В центральном срубе на верхнем уровне четверика и на уровне второго залома - крестовые затяжки. В бабинце и восточном срубе на уровне заломов - по одной паре крестовых затяжек. Центральный объем отделен от бабинца двухъярусным вырезом. На стенах - альфрейная живопись. В интерьере - живопись 1674 г.
К западу от здания расположена колокольня. Деревянная, двухъярусная, с шатровым завершением, каркасной конструкции.
Памятники составляют гармоничный ансамбль галицкой школы народной архитектуры.




© 2011-2012, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






Церква увійшла у
путівник від автора
цього сайту "44 чотири дерев'яні храми Львівщини"


Благодійні вертепи для збору коштів на встановлення сигналізації у церкві в Кліцьку
[an error occurred while processing this directive]