Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Львівська область
Львів-Рудно

         Бродівський р-н

Берлин
Клекотів
Руда-Брідська
Станіславчик
Язлівчик

         Буський р-н

Кути

         Городоцький р-н

Кліцько

         Дрогобицький р-н

Старе Село

         Жовківський р-н

Купичволя

         Золочівський р-н

Розваж

         Кам'янко-Бузький р-н

Тадані

         Мостиський р-н

Раденичі
Стоянці
Чижевичі

         Сколівський р-н

Сможе

         Сокальський р-н

Островок

         Турківський р-н

Вовче
Ільник
Матків-1
Матків-2
Мохнате
Розлуч

Фото Ольги Мер'є, 2007 р.:

Фото Ольги Мер'є, 2007 р.
Фото Ольги Мер'є, 2007 р.
Двері, вигляд зсередини. Фото Ольги Мер'є, 2007 р.
Фото Ольги Мер'є, 2007 р.
Фото Ольги Мер'є, 2007 р.

У центрі псевдосклепіння презбітерія зображено Успіння Богородиці, по боках - чотири євангелисти

Фото Ольги Мер'є, 2007 р.

Вівтарі змонтовані перед 1929 р., з використанням елементів з XVIII ст. (дерев'яні, поліхромовані, частково позолочені). Головний вівтар класицистичний, з образами "Успіння Матері Божої" та "Матері Божої Ченстоховської". По боках фігури св. Яна Непомука та Яна Канти, ангелів.

Раденичі


с. Раденичі, Мостиський р-н, Львівська область. Показати на мапі

         Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, 1754

Фото Ольги Мер'є, 2007 р.

Раденицький храм є яскравим прикладом барокових безвежевих дерев'яних римо-католицьких храмів на теренах України. Фото Ольги Мер'є, 2007 р.


Всі матеріали про цю пам'ятку (яка статусу пам'ятки, власне, і не має) надала нам арх. Ольга Мер'є, дослідниця дерев'яних костелів Львівщини. У 2007-2008 рр. вона виконувала інвентаризацію та паспортизацію 13 дерев'яних костелів Львівщини на замовлення Львівської облдержадміністрації, для того, щоб згодом їх було подано на внесення до реєстру пам'яток архітектури України.

Фото Ольги Мер'є, 2007 р.

Інтер'єр костелу поліхромований, частково збереглись розписи з XVIII ст. Стінопис більшої поверхні - це імітація мармуру. На стінах нави та презбітерія ілюзорна архітектура - пілястри, а між ними аркади

ІСТОРИЧНІ ДАНІ

Римо-католицька парафія в селі була утворена близько 1479 р. його орендарем, Миколаєм Стадницьким; належала до Перемишльського деканату, а після утворення деканату в Мостиськах у 1641 р. на завжди увійшла до його юрисдикції. Згідно документів XVIII ст. найстарший костел в Раденичах був зведений при Казимирі Великому, проте переконливішою є версія про спорудження храму разом з утворенням парафії. Черговий костел був побудований між 1641 та 1645 рр. за сприяння Львівського єпископа-помічника Андрія Средзинського, котрий і освятив його. Тоді ж повстала при костелі нова дзвіниця.

У 70-х роках XVII ст. храм потерпів під час турецько-татарського нападу. Новий дерев'яний костел замість попереднього, який став непридатним, збудували у 1754 р. (за розповідями старожилів села його

перенесли із с. Зав'язанці), а 19.07.1768 р. його освятив Перемишльський єпископ-помічник Ігнатій Кшижановський. Парох о. Антоній Тропп за власний кошт збудував нову дзвіницю та позолотив головний вівтар, а парафіяни допомогли в оздобленні решти храму. У 1848, 1854 та 1888 роках придбали дзвони та оновили поліхромію склепіння нави.
У 1720-х рр. у Раденичах виникло Братство Провидіння Господнього, яке стало одним з найбільших релігійних об'єднань дієцезії. 1726 р. для нього спорудили каплицю Провидіння Господнього. У 1913 р. парафію, яка охоплювала майже два десятка сіл та налічувала понад 2 тисячі вірних, обслуговував парох о. Вінцент Збегневич. У 1924-1925 і 1932-1934 рр. костел в Раденичах відремонтували, а наприкінці 20-х років змонтували, використавши окремі складові частини XVIII ст., частково позолочені 4 вівтарі: головний, св. Антонія, Матері Божої Святого Розарію та у каплиці Провидіння Господнього. 1933 р. парафію чисельністю 14 сотень вірних (відділились у самостійну парафію Липники) адміністрував о. Євгеній Оконь.
У ІІ-й пол. ХІХ ст. ґрунтовно перемальовано розписи на склепінні головної нави; ймовірно, їх виконав Шимон Лабовіч.
Після ІІ світової війни храм діяв аж до 1956 р. Останній парох о. Йоан Обара з частиною костельного майна виїхав до Польщі. Значна кількість упорядження була перенесена до місцевої церкви. Святиню, в якій був склад мінеральних добрив, повернули 1989 року римо-католицькій громаді села, яка відремонтувала її та повернула первісне упорядження. Після 1989 р. конструкції споруди зміцнено лисицями, фасади оббито ґонтами, дах покрито бляхою, збудовано невеликий ґанок при головному фасаді; на осі головного фасаду зведено нову дзвіницю (стара розташовувалась у північно-західній частині території).
Тепер костел належить до парафії у с. Стрілецьке Мостиського району (Мостиського деканату), утвореної 1 червня 1992 р.

АРХІТЕКТУРА І СУЧАСНИЙ СТАН ОБ'ЄКТУ:

Костел знаходиться в історичному центрі села, що зветься Клібаня. Зведений на осі вулиці - характерним бароковим прийомом, вівтарем орієнтований на схід. Композиційна роль в середовищі - акцент. Розпланувальна система села - змішана.
Територія об'єкта (загальна площа - 0,14 га) рівнинна. Впорядкована, довкола загороджена; озеленена деревами та кущами, поросла травою та квітами. На осі головного фасаду костелу - нова дерев'яна дзвіниця, накрита наметовим дахом, із стінами оббитими ґонтом. Зі сходу - могили священиків та хрест.
За типологією - сакральна споруда. Габаритні розміри об'єкта - 14,25 х 21,95 м. Загальна площа - близько 250 м?.
Храм дерев'яний, зрубної конструкції, ззовні шальований, на підмурівку з цегли та каміння. Псевдобазиліка, тринавовий, п'ятипрясловий. До прямокутної в плані нави зі сходу примикає видовжений в плані прямокутний презбітерій з апсидою, за шириною та висотою рівний головній наві. До південного фасаду примикає прямокутна в плані каплиця з апсидіолою, а до північного - захристія та невелика крухта. Перед головним входом західного (фронтального) фасаду - невеликий ґанок. Стіни екстер'єру зміцнено лисицями і оббито ґонтом.

Фото Ольги Мер'є, 2007 р. Фото Ольги Мер'є, 2007 р.

Над аркадами між навами ілюзорні архівольти з рококовими картушами з гербами Польщі та Литви.

При фронтальній стіні (західній стіні нави) - музичний хор

Дверні прорізи до головної нави, до крухти, з крухти до нави, до каплиці і до захристії - прямокутні з лучковим завершенням. Двері головної нави - дерев'яні, двостулкові. Дверний проріз ззовні до захристії - прямокутний; двері одностулкові. На одвірку над головним входом до нави напис: ADORATE DOMINUM / IN ATRIO SAN / CTO EIUS / Псалом 95; над входом з крухти до нави - BEATUS HOMO QUI / VIGILAT AD FORES MEAS QUOTIDIE.
Вікна бічних стін нави (по два у кожній), південній стіні презбітерія (два) - прямокутні з лучковим завершенням, у західній стіні нави (на фронтальному фасаді) - у формі чотирилисника, в східній стіні захристія - прямокутне. На балці над вікном в захристії напис: CASTA PLACENT SUPERIS PURO CUM CORDE VENITE.

Фото Ольги Мер'є, 2007 р.

"Веселкова балка" - (польск. "балка тенчова") у дерев'яних римо-католицьких храмах - дерев'яна оздобна балка, влаштована між навою та вівтарною частиною вгорі простору, що називається тенчовим ("веселковим").
На "веселковій" балці раденицького котелу - постамент з образом св. Марії Магдалени (дерево, олія). Вище - різьба Розп'яття Ісуса Христа (дерево, поліхромія, золочення). На "веселковій" балці написи: зі сторони презбітерія - "HAEC ECCLESIA CULTUI Divino Honori(bus) B(eati)ss(i)mae Vig[i]nis MARIAE in Caelum Assumpt(a)e, Aedificata Proprio Sumptu Peril(lustri) R(evere)ndi Valentini Wichrowski S(anctae) T(helogiae) D(octoris) / Can(onici) Cath(edralis) Prem(isliensis) eiusdem Ecclesiae Rectoris Anno Domini 1754", зі сторони нави - "HOC OPUS NOSTRAE SALUTIS".


Центральна нава перекрита склепінням, у вівтарній частині - імітація склепіння. На "веселковій" балці - постамент з образом св. Марії Магдалени (дерево, олія). Вище - різьба Розп'яття Ісуса Христа (дерево, поліхромія, золочення). На "веселковій" балці написи: зі сторони презбітерія - "HAEC ECCLESIA CULTUI Divino Honori(bus) B(eati)ss(i)mae Vig[i]nis MARIAE in Caelum Assumpt(a)e, Aedificata Proprio Sumptu Peril(lustri) R(evere)ndi Valentini Wichrowski S(anctae) T(helogiae) D(octoris) / Can(onici) Cath(edralis) Prem(isliensis) eiusdem Ecclesiae Rectoris Anno Domini 1754", зі сторони нави - "HOC OPUS NOSTRAE SALUTIS". Інтер'єр поліхромований, частково збереглись розписи з XVIII ст. Стінопис більшої поверхні - це імітація мармуру. На стінах нави та презбітерія ілюзорна архітектура - пілястри, а між ними аркади. Над аркадами між навами ілюзорні архівольти з рококовими картушами з гербами Польщі та Литви. У центрі псевдо склепіння презбітерія - розпис Успіння Матері Божої. По боках - Євангелисти (Матей, Марко, Лука та Йоан) в овальних обрамуваннях. На стелі головної нави - Свята Трійця (згідно твору Рубенса).
Над навою, презбітерієм та захристію - дахи двосхилі, над апсидою презбітерія та апсидіолою каплиці, а також над крухтою - багатосхилі. На гребені даху нави - десятигранна в плані сигнатурка з ліхтарем, звінчана куполом з хрестом. Покрівельний матеріал даху - бляха.
Дзвони:
1) оздоблений стилізованим рослинним орнаментом, з написом: "W. X. Stanislaw Mroczkowski proboszcz radenicki / dal przelac r. p. 1848";
2) "Anatol" з зображенням св. Йосифа з Дитятком і написом: "Ofiaruja parafianie za Arcypasterza Ks. Bpa Anatola Nowaka";
3) "Eugeniusz" з зображенням Божого Серця і написом: "Staraniem Ks. Eugeniusza Okonia. Krolowo Korony Polskiej blogoslaw nam";
4) "Katarzyna" з написом: "Fundowala Katarzyna Podgorska Dyr. Szkoly";
три останніх виконав заклад Фельштиньських (Перемишль, 1932 р.).


ЛІТЕРАТУРА:

1. Бучек М., Седельник І. Львівська архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Том 1. Парафії, костели та каплиці (Львівська обл.). - Львів, 2004. - С. 220-221.
2. Hauser Z. Ilustrowany przewodnik po zabytkach Galigji Wschodniej. Kresy Lwowskie, Lwow, Stanislawowskie. - Warszawa: Burchard Edition, 2004. - S. 191.
3. Krasny P. Kosciol parafialny p. w. Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Radeniczach // Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach Wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Redakcja naukowa Jan K. Ostrowski. Czesc I. Koscioly i klastory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa Ruskiego. Tom 7. - Krakow: Miedzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 1999. - S. 271-281; il. 402-426.





© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.






Розділ "Костели"

Інший костел ХVIIІ ст. на Львівщині:

Костел у Таданях Тадані
[an error occurred while processing this directive]