Рисунки арх. Ольги Мер'є, 2006 р.
Каплиця знаходиться на околиці села, у його західній частині, на цвинтарі, на незначно
підвищеній території. Вівтарем орієнтована на захід. Композиційна роль об'єкта в середовищі
- акцент. Розпланувальна система села - ландшафтна.
Територія об'єкта (загальна площа - близько 0,47 га) досить рівнинна, довкола загороджена.
З півночі обмежена сільською дорогою, зі сходу - садибами, з півдня та заходу - полем.
На північ від каплиці знаходяться два стовпи з перемичкою, на яку був підвішений дзвін.
Довкола знаходяться могили. Територія озеленена деревами та кущами, поросла травою та квітами.
За типологією - сакральна споруда. Габаритні розміри об'єкта - 4,82 х 7,89 м. Загальна площа - 38 м?. Об'єкт дерев'яний, зрубної конструкції з випустами, ззовні шальований; підвалини не проглядаються. Каплиця однонавова, прямокутна в плані з гранчастою апсидою, орієнтованою на захід.
Східний (фронтальний) фасад з відкритим ґанком, фронтон якого опирався на дерев'яні колони
(очевидно дві), тепер втрачені. Фронтон з відкритою нішею півкруглого викрою.
У стіні фронтального фасаду - дверний проріз. Двері (h=2,76 м) - дерев'яні, пофарбовані
у коричневий колір; двостулкові з трицентровим завершенням. Перед входом - дерев'яна сходинка.
До стіни фронтального фасаду прибито дерев'яний хрест з металевим "Розп'яттям Ісуса Христа"
(ліворуч дверей) та металевий латинський хрест, рамена і завершення стержня якого - у формі
трилисника (праворуч дверей) (ймовірно знятий з сигнатурки).
У бічних стінах нави (північній та південній) - по одному віконному прорізу.
Вікна (h=1,80 м) - дерев'яні, пофарбовані у зелений колір, двостулкові з напівкруглим
завершенням; влаштовані на висоті 1,5 м від рівня землі. Бічні стіни нави та апсиди звінчані
масивним карнизом. Стіни екстер'єру пофарбовані у блакитний колір.
В інтер'єрі нава та апсида розмежовані простінками, на які опирається "веселкова" балка,
завершеними карнизом, а над ним здіймається напівкругла арка (складається із 22 клинів
та замка). Стіни інтер'єру звінчані багатопрофільованим карнизом, що пофарбований у білій
колір. Перекриття нави - напівкругла арка, апсиди - склепінчасте. Підлога дощата, в апсиді
влаштована вище ніж в наві - на рівень однієї сходинки. В апсиді пофарбована в охрий
колір.
Інтер'єр поліхромований: стіни нави від підлоги до рівня вікон (на 1,5 м) пофарбовані
у колір морської хвилі, від рівня вікон до карнизу - трав'янистого кольору, карниз - білого,
а над ним, на арковому перекритті нави - декороване пасмо із стилізованим орнаментальним
розписом (варіант мотиву "зубці"); стіни апсиди відповідно - охрого, а вище білого кольорів;
перекриття нави та апсиди - синього кольору із зірками; у центральній грані апсиди та на стелі
нави - зображення Святого Духа у вигляді голуба. Вікна та віконні металеві ґрати в інтер'єрі
пофарбовані у блакитний колір. Замок арки над "веселковою" балкою, із розписом білого кольору
з двома голубами та варіантом мотиву "вазон" між ними.
Дах над навою двосхилий, увінчаний сигнатуркою з невеличким дзвоном; над апсидою - трисхилий.
Покрівельний матеріал - бляха. Шестигранна в плані сигнатурка з ліхтарем завершена кулею,
на якій влаштовано металевий грецький рівнораменний трилисний хрест, у підніжжі якого
влаштовано звернений рогами вгору півмісяць, а на перехрещенні рамен - стилізоване сонце;
його конструктивна основа збагачена хвилястими потрійними променями та ламаними прутами з
подвійним ритмом криволінійних заповнень.
Фотофіксація перед 1939 р.
[Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach Wschodnich dawnej Rzeczypospolitej.
Redakcja naukowa Jan K. Ostrowski. Czesc I. Koscioly i klastory rzymskokatolickie
dawnego wojewodztwa Ruskiego. Tom 6. - Krakow: Miedzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie,
1998. - Il. 303]
Для архітектури каплиці характерні вишукані пропорції та пластика форм. Родинна
цвинтарна каплиця в с. Островок Сокальського району Львівської області належить до
числа однодільних дерев'яних римо-католицьких святинь початку ХХ ст. і є прикладом
стилізації бароко неоромантичної течії раннього (інтернаціонального) модерну
(1890-1917 рр.).
Об'єкт не зазнав перебудов. Втрачені дерев'яні колони ґанку, на які опирався фронтон.
В екстер'єрі до південної стіни нави прикріплено коване огородження з волютами, що,
ймовірно, колись було влаштоване в інтер'єрі каплиці - між навою та апсидою (дисгармонійне
нашарування). Карниз екстер'єру оббито бляхою (дисгармонійне нашарування).
| |
Каплиця в Островку є аналогом дерев'яних каплиць Львівської області:
в с. Старе Село Дрогобицького району (1892 р.; фундатор і автор проекту - граф,
єпископ Станіслав Тарновський (1836-1909)) та у с. Івашківці Турківського району
(1934 р.)
Ruszczyk G. Drewniane koscioly w Polsce. Tradycja i nowoczesnosc. - Warszawa: Instytut
Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. - S. 195.
© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.
|
Розділ "Костели"
Архітектурний аналог каплиці в Островку:
Старе Село
| |