Римо-католицька цвинтарна каплиця-усипальня, 1908

Рисунки арх. Ольги Мер'є, 2006 р.

Родинна цвинтарна каплиця в с. Островок належить до числа однодільних дерев'яних римо-католицьких святинь початку ХХ ст. і є прикладом стилізації бароко неоромантичної течії раннього (інтернаціонального) модерну (1890-1917). Входить в число одинадцяти нині існуючих дерев'яних костелів Львівщини першої пол. ХХ ст., як і всі вони, не має статусу пам'ятки архітектури. Каплиця була зведена як родинна усипальня панів, за переказами старожилів села, у ній знаходився скляний гробівець доньки панів. Тепер каплицю, розташовану на цвинтарі на околиці села, використовують при похоронах.

Всі матеріали про об'єкт надала нам арх. Ольга Мер'є, дослідниця дерев'яних костелів Львівщини. У 2007-2008 рр. вона виконувала інвентаризацію та паспортизацію 13 дерев'яних костелів Львівщини на замовлення Львівської облдержадміністрації, для того, щоб згодом їх було подано на внесення до реєстру пам'яток архітектури України.

АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРІЯ ОБ'ЄКТУ:

Каплиця знаходиться на околиці села, у його західній частині, на цвинтарі, на незначно підвищеній території. Вівтарем орієнтована на захід. Композиційна роль об'єкта в середовищі - акцент. Розпланувальна система села - ландшафтна.
Територія об'єкта (загальна площа - близько 0,47 га) досить рівнинна, довкола загороджена. З півночі обмежена сільською дорогою, зі сходу - садибами, з півдня та заходу - полем. На північ від каплиці знаходяться два стовпи з перемичкою, на яку був підвішений дзвін. Довкола знаходяться могили. Територія озеленена деревами та кущами, поросла травою та квітами.
За типологією - сакральна споруда. Габаритні розміри об'єкта - 4,82 х 7,89 м. Загальна площа - 38 м?. Об'єкт дерев'яний, зрубної конструкції з випустами, ззовні шальований; підвалини не проглядаються. Каплиця однонавова, прямокутна в плані з гранчастою апсидою, орієнтованою на захід. Східний (фронтальний) фасад з відкритим ґанком, фронтон якого опирався на дерев'яні колони (очевидно дві), тепер втрачені. Фронтон з відкритою нішею півкруглого викрою. У стіні фронтального фасаду - дверний проріз. Двері (h=2,76 м) - дерев'яні, пофарбовані у коричневий колір; двостулкові з трицентровим завершенням. Перед входом - дерев'яна сходинка. До стіни фронтального фасаду прибито дерев'яний хрест з металевим "Розп'яттям Ісуса Христа" (ліворуч дверей) та металевий латинський хрест, рамена і завершення стержня якого - у формі трилисника (праворуч дверей) (ймовірно знятий з сигнатурки). У бічних стінах нави (північній та південній) - по одному віконному прорізу. Вікна (h=1,80 м) - дерев'яні, пофарбовані у зелений колір, двостулкові з напівкруглим завершенням; влаштовані на висоті 1,5 м від рівня землі. Бічні стіни нави та апсиди звінчані масивним карнизом. Стіни екстер'єру пофарбовані у блакитний колір.

В інтер'єрі нава та апсида розмежовані простінками, на які опирається "веселкова" балка, завершеними карнизом, а над ним здіймається напівкругла арка (складається із 22 клинів та замка). Стіни інтер'єру звінчані багатопрофільованим карнизом, що пофарбований у білій колір. Перекриття нави - напівкругла арка, апсиди - склепінчасте. Підлога дощата, в апсиді влаштована вище ніж в наві - на рівень однієї сходинки. В апсиді пофарбована в охрий колір.
Інтер'єр поліхромований: стіни нави від підлоги до рівня вікон (на 1,5 м) пофарбовані у колір морської хвилі, від рівня вікон до карнизу - трав'янистого кольору, карниз - білого, а над ним, на арковому перекритті нави - декороване пасмо із стилізованим орнаментальним розписом (варіант мотиву "зубці"); стіни апсиди відповідно - охрого, а вище білого кольорів; перекриття нави та апсиди - синього кольору із зірками; у центральній грані апсиди та на стелі нави - зображення Святого Духа у вигляді голуба. Вікна та віконні металеві ґрати в інтер'єрі пофарбовані у блакитний колір. Замок арки над "веселковою" балкою, із розписом білого кольору з двома голубами та варіантом мотиву "вазон" між ними.

Дах над навою двосхилий, увінчаний сигнатуркою з невеличким дзвоном; над апсидою - трисхилий. Покрівельний матеріал - бляха. Шестигранна в плані сигнатурка з ліхтарем завершена кулею, на якій влаштовано металевий грецький рівнораменний трилисний хрест, у підніжжі якого влаштовано звернений рогами вгору півмісяць, а на перехрещенні рамен - стилізоване сонце; його конструктивна основа збагачена хвилястими потрійними променями та ламаними прутами з подвійним ритмом криволінійних заповнень.

Фотофіксація перед 1939 р. [Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach Wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Redakcja naukowa Jan K. Ostrowski. Czesc I. Koscioly i klastory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa Ruskiego. Tom 6. - Krakow: Miedzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 1998. - Il. 303]

Для архітектури каплиці характерні вишукані пропорції та пластика форм. Родинна цвинтарна каплиця в с. Островок Сокальського району Львівської області належить до числа однодільних дерев'яних римо-католицьких святинь початку ХХ ст. і є прикладом стилізації бароко неоромантичної течії раннього (інтернаціонального) модерну (1890-1917 рр.). Об'єкт не зазнав перебудов. Втрачені дерев'яні колони ґанку, на які опирався фронтон. В екстер'єрі до південної стіни нави прикріплено коване огородження з волютами, що, ймовірно, колись було влаштоване в інтер'єрі каплиці - між навою та апсидою (дисгармонійне нашарування). Карниз екстер'єру оббито бляхою (дисгармонійне нашарування).

АНАЛОГИ:

Каплиця в Островку є аналогом дерев'яних каплиць Львівської області: в с. Старе Село Дрогобицького району (1892 р.; фундатор і автор проекту - граф, єпископ Станіслав Тарновський (1836-1909)) та у с. Івашківці Турківського району (1934 р.)

ЛІТЕРАТУРА:

Ruszczyk G. Drewniane koscioly w Polsce. Tradycja i nowoczesnosc. - Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. - S. 195.

© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.