Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Львівська область
Львів (скансен) Язлівчик
Львів-Рудно

         Бродівський р-н

Берлин
Клекотів
Руда-Брідська
Станіславчик

         Буський р-н

Кути

         Городоцький р-н

Кліцько

         Дрогобицький р-н

Старе Село

         Жовківський р-н

Купичволя

         Золочівський р-н

Розваж

         Кам'янко-Бузький р-н

Тадані

         Мостиський р-н

Раденичі
Стоянці
Чижевичі

         Пустомитівський р-н

Вовків
Кугаїв

         Сколівський р-н

Сможе

         Сокальський р-н

Островок

         Стрийський р-н

Добрівляни

         Турківський р-н

Вовче
Ільник
Матків-1
Матків-2
Мохнате
Розлуч



Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Західний зруб. Портал. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Дата побудови на одвірку церкви. Фото Олени Крушинської,
березень 2007 р.

Малюнок одвірка Кугаївської церкви з видання [Українське мистецтво. І. Деревляне будівництво і різьба на дереві / В.Щербаківський. - Львів: 1913 р., № 46]

Малюнок одвірка Кугаївської церкви з видання [Українське мистецтво.
І. Деревляне будівництво і різьба на дереві / В.Щербаківський. - Львів: 1913 р., № 46].

Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Фундаторські написи над входом в інтер'єрі церкви. Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.
Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Кутові врубки. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Хрести. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.







Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Апостольський ряд. Деісус

Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Ікона св. Миколая Мірлікійського
у намісному ряду

Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Ікона з підписом "FUNDATOR ELIASZ TARAS…Panua. 1806"

Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Пророки





Фото Олени Крушинської, липень 2009 р.

Реставратор Олег Рибчинський, з яким ми приїхали на огляд стану церкви як кандидата на реставрацію за підтримки приватної фірми-спонсора, бесідує з місцевим паном. Липень 2009 р.

Фото Олени Крушинської, липень 2009 р.

Стан опасання у липні 2009 р. Фото Олени Крушинської

Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Дзвіниця. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

Фото Олени Крушинської, липень 2009 р.

Конструкція дзвонового ярусу дзвіниці. Фото Олени Крушинської, липень 2009 р.

Церква на малюнку Антона Вариводи

Церква на малюнку
Антона Вариводи

Кугаїв


с. Кугаїв, Пустомитівський р-н, Львівська область. Показати на мапі

         Церква Богоявлення Господнього, 1693, та дзвіниця, XVIIІ ст.

Фото Олени Крушинської,  березень 2007 р.

Мініатюрна Кугаївська церква - її розміри становлять лише 10х7,5 м, - із такою самою маленькою, 3,3х3,3 м дзвіницею. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.


Про церкву в Кугаєві я писала у своєму путівнику "Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини" (К., Грані-Т, 2007). Ця крихітка - якщо можна собі дозволити так назвати безцінну пам'ятку кінця XVII ст. - взагалі мій улюблений бойківський храм. Разом із дзвіницею він творить довершений архітектурний ансамбль. Дивом не торкнулися його переробки, і він практично зберіг свій первісний вигляд.
Фото Олени Крушинської, липень 2009 р. Вже 2007 року, коли я вперше побачила церкву та дзвіницю, стан гонту, який востаннє міняли 1989-го, був кепським. Через два роки, 2009-го, були помітні зміни на гірше. Чи варто казати, що коли процес руйнації покрівлі вже почався, то він наростає з дедалі більшою швидкістю і з дедалі гіршими наслідками для загального стану споруди, зрубів, інтер'єру. Коли дах протікає, споруда замокає і швидко нищиться.


Дерев'яна церква в Кугаєві вже давно не використовується, громада має нову, муровану. Відтак у збереженні пам'ятки зацікавлені лише окремі свідомі селяни. Держава теж не поспішала з реставрацією, тож задля порятунку Кугаївської церкви довелося самоорганізовуватися і ставати волонтерами звичайним людям, небайдужим до старовини.
Навесні 2011 року Львівська організація Товариства охорони пам'яток історії і культури встановила у церкві охоронну протизламну та протипожежну сигналізацію.
Восени 2013 року утворилася ініціативна група "Врятувати церкву в Кугаєві", в якій об'єдналися і голова Товариства Андрій Салюк із колегами, і декілька ентузіастів, дотичних або й зовсім недотичних до пам'яткової справи і до дерев'яної архітектури. Щоб захистити церкву від протікання дощової і талої води, ініціативна група накрила церкву паропроникною плівкою з надією, що за зиму 2013-14 року вдасться зібрати гроші і на весну розпочати накривати церкву новим ґонтом. Які події почалися тієї зими, пояснювати не треба.
До 2017 року плівка на даху церкви порвалася, зітліла... але врятувала дах церкви від цілковитої деградації.


Кугаїв, осінь 2017 р. Заміна мембранної плівки на нову

Кугаїв, жовтень 2017 р. Ініціативна група з допомогою небайдужих мешканців села
міняє зношену мембранну паропроникну плівку, якою накрила дахи раніше (2013),
на нову, польського виробництва


Влітку 2017 року ініціативна група з новими силами взялася за справу. Першим завданням стало накрити церкву перед зимою новою паропроникною плівкою, що й було виконано за рахунок коштів громадської збірки. Зараз, у першому кварталі 2018 року, триває подальший збір коштів на закупівлю гонту і дубових колод для заміни зогнилих підвалин.
На цьому етапі до ініціативної групи підключилася і я, авторка сайту "Дерев'яні храми України" Олена Крушинська.

Закликаю і вас долучитися до порятунку церкви в Кугаєві!
Всі подробиці про нашу громадську акцію, про те, як можна допомогти пам'ятці, як можна зробити грошовий внесок або придбати одну з книжок на благодійному розпродажу, висвітлюються тут, на окремій сторінці:

Громадська акція ВРЯТУВАТИ ЦЕРКВУ В КУГАЄВІ
Кугаїв, жовтень 2017 р. Церкву накривають новою паропроникною плівкою

Кугаїв, жовтень 2017 р. Церкву накривають новою паропроникною плівкою


[О. Крушинська. Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини. К.: Грані-Т, 2007]:
Мініатюрна церква з такою ж дзвіничкою стоять на невеликому пагорбі при дорозі. Їх не одразу й помітиш за деревами, якими заросло подвір’я. Церковця така маленька – здається, рукою дотягнешся до хреста, тому зворушливо виглядають її ступінчасті верхи з заломами, ніби показуючи: «У мене все як у дорослих!» Та храм Богоявлення Господнього таки «дорослий» – на одвірку вирізьблено дату «ROKU P. 1693». Триярусна дзвіниця трохи молодша, її датують XVIII ст. На сонці церква привітно виблискує кольоровими скельцями вікон. Після того, як у селі поставили новий мурований храм, у ній правиться лише на храмові празники.

Фото Олени Крушинської,  березень 2007 р.

Той, кому пощастить потрапити всередину, не буде розчарований – іконостас роботи народних майстрів пасує до затишного характеру церковці. На внутрішній стіні понад входом два написи. Верхній свідчить, що громада Кугаєва поновила свою церкву власним коштом 1874 року, коли за ксьондза був Горінович, а за «провізорів» були Михайло Батіх і Василь Батіх. Нижній напис, виконаний таким самісіньким шрифтом, стосується вже двадцятого століття: «Ця церква Богоявленська відреставрована 1985 р., розмальована коштом громади Кугаєва 1989 р.».

Іконостас. Фото Ігоря Скальського, 2005 р.

Іконостас. Фото Ігоря Скальського, 2005 р.


Один з найактивніших учасників ініціативної групи "Врятувати церкву в Кугаєві" Богдан Зятик, викладач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, дослідив іконостас кугаївської церкви і описав його у статті Б. Зятик. Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження // Народознавчі зошити. Часопис Інституту народознавства НАН України. 2014, №6(120). С. 1514-1520, а також у багато проілюстрованій кольоровими фотографіями (автор фото - Богдан Ворон) статті в мистецькому альманасі "Артес".

Зокрема, автор пише, що іконостас зберігся майже у первісному стані, тож можна простежити історію його створення (1702-1806 рр.). Це чотириярусна конструкція, що, складається з предел, намісного, празникового, апостольського та пророчого рядів. Дерев'яний декор, різьблений у формі колон та арок, орнаментований мотивами виноградної лози, стилізованого аканту, квіток соняшника і лілій та декоративної плетінки.
В намісному ряді, окрім традиційних зображень Богородиці Одигітрії, Христа-Вчителя, св. Миколая Мирликійського, знаходиться найдавніша храмова ікона Богоявлення Господнього з дарчим підписом: "СЕЙ ОБРАЗ СПРАВИВ РАБ БОЖИЙ ВАСИЛІЙ РОСИН СО ЖЕНОЮ І ЧАДАМИ СВОЇМИ СПАСІННЯ РАДИ СВОГО В СЕЛІ КУГАЙОВІ ВО РОЦІ 1702". Поруч були дияконські двері, викрадені в 2011 р. На одвірках по обидва боки - Першомученник архидиякон Степан і Первосвященник Мелхісадек. Посередині - Царські врата з шістьма медальйонами: сценами Благовіщення Богородиці і чотирьох Євангелистів. В пределі, під Богоявленням — ікона Св. Василія Великого. Під іконою св. Миколая — св. пророк Ілля з вогненним мечем у одній руці та плащем в іншій. На іконі підпис: "FUNDATOR ELIASZ TARAS…Panua. 1806", отож фундатором був Еліаш Тарас (тут, очевидно, зображений один з його покровителів).

Фото Богдана Ворона Фото Богдана Ворона

Вище розташований ряд празників з іконою Тайної вечері посередині. Твори виконані в іконописній стилістиці ХVІІІ ст. з виразними західно-європейськими впливами.
Над празниками — апостольський ряд, в центрі з Деісусом (Христос на троні з відкритим Євангелієм, Богородицею й Іваном Предтечею).
Над пророчим рядом підноситься Розп’яття з Пристоячими (Богородицею та Іваном Богословом). Розп’яття зображене на фоні міської архітектури. Причому архітектура міста, що мала б символізувати Єрусалим, дуже наближена до панорами Львова ХVІІ-ХVІІІ ст.
У стилістиці іконостасу поєднано маньєризм і рококо. Ікони виконували в різний час — над ними працювали не менше трьох малярів.
Найбільш схожим до кугаївського іконостасу є дещо давніший іконостас із церкви Успіння Пресв. Богородиці в Кліцьку.

Фото Ігоря Скальського, 2005 р.


На цій фотографії, зробленій Ігорем Скальським 2005 року, - чудові дияконські двері із зображенням св. арх. Михаїла, датовані 1727 роком. Через кілька років після того, десь у 2010 чи 2011-му, їх вкрали з церкви. Тоді в ній ще не було сигналізації. Один із учасників групи "Врятуємо церкву в Кугаєві" Борис Іванів, завідувач відділу реставрації у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, узявся створити копію цих дияконських дверей за наявними фотографіями та повернути їх в іконостас церкви (на громадських засадах, безкоштовно, як, власне, робиться все, що роблять учасники ініціативної групи).


Cerkiew w Kuchajowie przed 1939 r. [Ryszard Brykowski. Drewniana architektura cerkiewna na koronnych ziemiach Rzeczpospolitej. Warszawa 1995]

Світлина Кугаївської церкви, зроблена до 1939 року. З видання [Ryszard Brykowski, "Drewniana architektura cerkiewna na koronnych ziemiach Rzeczpospolitej", Warszawa, 1995]



Вигляд з південного сходу [ПГА, т. 3, с. 181] План [ПГА, т. 3, с. 181]

[ПГА, т.3, с.181]: БОГОЯВЛЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ, 1693 г., И КОЛОКОЛЬНЯ, XVIII в. На датировку указывает надпись на косяке западной двери. Деревянная, трехсрубная, одноверхая. Состоит из почти квадратного центрального сруба, к которому с запада и востока прирублены меньшие восточный сруб и бабинец. Срубы очень низкие, перекрыты пирамидальными шатрами с заломами (три залома над центральной частью, по два - над боковыми). Сооружение по периметру окружено поддашием на выпусках венцов. Отличается миниатюрностью. В компоновке масс подчеркнуто горизонтальное членение, усиленное сложным ритмом заломов.
К западу от памятника расположена колокольня. Деревянная, квадратная в плане, трехъярусная, с шатровым завершением каркасной конструкции.
Оба сооружения образуют самобытный ансамбль бойковской школы народной архитектуры.



© 2018, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.




Церква увійшла
до книжки авторки
цього сайту
"44 дерев'яні храми Львівщини"


Ілюстрована стаття Б.Зятика про іконостас Кугаївської церкви
в альманасі "Артес"


ВРЯТУВАТИ ЦЕРКВУ
В КУГАЄВІ


ВРЯТУВАТИ ЦЕРКВУ
В КУГАЄВІ
Благодійний продаж альбому графіки Богдана Сороки "Дерев'яні церкви Галичини"