 країнські дерев'яні храми
– прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні
риси архітектури. Козацькі церкви Лівобережжя, храми Поділля, шедеври закарпатської
дерев’яної готики, які не мають аналогів у світі, відомі лише обмеженому колу фахівців
та аматорів, залишаючись поза увагою внутрішнього туризму, та й суспільства взагалі.
Пожежі, замокання, навмисне знесення через міжконфесійні суперечки,
варварське обшивання бляхою і пластиком – скільки пам'яток вже
втрачено, і скільки ще загине через людську недбалість? Першим кроком до порятунку
дерев’яних храмів має стати подолання інформаційного вакууму навколо них.
Власне, на це і спрямована наша робота з пошуку, структуризації та поширення
інформації щодо пам’яток дерев’яної архітектури.
|
|
|
Найдавніша дерев'яна церква України -
храм св. Миколая у закарпатському селі Колодне,
заснований 1470 року. Багато років катастрофічно занепадав,
доки у 2007-2008 рр. не був відреставрований завдяки гранту від американського посольства.
Хто врятує інші вмираючі шедеври?
|
|
АКТУАЛЬНЕ. СТАТТІ ВІД АВТОРКИ САЙТУ
|
Україна посідає перше місце у світі за кількістю дерев’яних церков - їх у нас близько 2,5 тисяч, далеко за нами
йдуть Польща (~1,5 тис.) та Румунія (до 1,2 тис.). І в жодній країні немає такого розмаїття
стилів дерев’яної архітектури. Українські дерев’яні храми не мають аналогів деінде.
Держава мусила б невпинно дбати про їхнє збереження, а громади – розуміти їхню цінність та
будувати навколо них "легенду" своєї місцевості. Насправді, втім, виходить по-іншому:
дерев’яні церкви продовжують зникати, і разом з кожною із них ми безповоротно втрачаємо
частину своєї ідентичності.
Чому нищення давніх церков означає й нищення історичних ландшафтів, які фактори були і є
причинами цих втрат, чи може один пасіонарій зробити більше, ніж усі інституції разом узяті,
і який європейський досвід нам варто перебрати -
читайте у серії моїх статей, написаних для інтернет-видання "Лівий берег".
Тут, в себе на сайті, я подаю їх в авторській редакції і з розширеним ілюструванням.
|
МОЇ ВИДАННЯ
На сторінці
Мої видання
зібрано інформацію про ці та інші книжки й часописи,
до яких авторка цього сайту Олена Крушинська причетна як автор або упорядник.
Серед них - двотомний "Дністер. Туристичний путівник",
путівник пам’ятками Закарпаття, що вийшов у Чехії,
путівники "Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини" і "Два береги Збруча",
перевидання "Нарисів Дніпра" й "Нарисів Дністра" О. С. Афанасьєва-Чужбинського,
другий випуск "Українського млинологічного журналу" і
два випуски часопису "Галицька брама", присвячені Закарпаттю.
Усі ці видання містять інформацію й про дерев’яні храми України.
|
| | | |
